1Другого року царювання Навуходоносора снилися Навуходоносорові сни, і занепокоївся дух його, і сон його ухилився від нього.
2І звелів цар скликати ясновидців і ворожбитів, і чаклунів, і халдеїв, щоб вони повідали цареві сновидіння його. Вони прийшли і стали перед царем.
3І сказав їм цар: Сон приснився мені, і занепокоївся дух мій; бажаю знати, а що в тому сні.
4І сказали халдеї цареві арамейською: Царю! Вічно живи! Повідай сон рабам твоїм, і ми розтлумачимо його суть.
5Відповідав цар і сказав халдеям: Слово від мене тверде; якщо ви не розтлумачите мені сновидіння і його суті, то будете порубані на куски, і оселі ваші стануть руїною.
6А якщо розтлумачите сон і суть його, то дістанете від мене дари, нагороду і шану велику; отож, розтлумачте мені сон і суть його.
7Вони вдруге відповідали і сказали: Нехай же скаже цар рабам своїм сновидіння, і ми розтлумачимо його суть.
8І відповідав цар і сказав: Напевне знаю, що ви маєте намір виграти час, бо бачите, що слово моє тверде.
9Оскільки ви не переказуєте мені сновидіння, то у вас єдиний намір: Ви зажадали сказати мені лжу і облуду, доки промине час; отож, розкажіть мені сон, і тоді я знатиму, що ви можете розтлумачити мені сон і суть його.
10Халдеї відповідали цареві і сказали: Немає на землі людини, котра могла б відкрити цареві цю річ, і тому жодний цар, великий і наймогутніший, не вимагав подібного від жодного-таки ясновидця, ворожбита і халдея.
11А справа, котрої домагається цар, вельми складна, а тому ніхто не зможе відкрити її цареві, окрім богів, чиє існування поза плоттю.
12Розгнівався цар і вельми розлютився за це, і наказав вигубити усіх мудраків вавилонських.
13Коли вийшла ця ухвала, щоб убивати мудраків, шукали Даниїла і друзів його, аби умертвити їх.
14Тоді Даниїл звернувся з порадою до Арйоха, чільника царської охорони, котрий вийшов убивати мудраків вавилонських.
15І запитав Арйоха, впливового біля царя: Чому такий грізний наказ від царя? Тоді Арйох повідав справу Даниїлові.
16І Даниїл зайшов і вблагав царя дати йому час, і він повідає цареві розтлумачення сну.
17Даниїл прийшов до свого дому і розповів суть справи Ананії, Мисаїлові та Азарії – друзям своїм.
18Щоб вони просили милости у Бога Небесного про цю таємницю, щоб Даниїл і друзі його не загинули з іншими мудраками вавилонськими.
19І тоді відкрита була таємниця Даниїлові у нічному видінні, і Даниїл благословив Бога Небесного.
20І сказав Даниїл: Нехай буде благословенне ймення Господа од віку й до віку, бо в Нього мудрість і сила.
21Він змінює час і пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим і добрий глузд розумним.
22Він відкриває глибоке і втаємничене, відає, що в мороці, і світло перебуває з Ним.
23Прославляю і звеличую Тебе, Боже батьків моїх, що Ти дарував мені мудрість і силу і відкрив мені те, про що ми благали Тебе; бо Ти відкрив нам справу царя.
24По цьому Даниїл увійшов до Арйоха, котрому цар наказав умертвити мудраків вавилонських, прийшов і сказав йому: Не вбивай мудраків вавилонських; заведи мене до царя, і я розтлумачу суть сновидіння.
25Тоді Арйох негайно привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов з-поміж бранців, синів Юдеї, чоловіка, котрий може розтлумачити цареві суть сновидіння.
26Цар сказав Даниїлові, котрого названо було Валтасаром: Чи можеш ти оповісти мені сон, котрого я бачив, і суть його?
27Даниїл відповідав цареві і сказав: Таємниці, про яку цар запитує, не можуть відкрити цареві ні мудраки, ні чаклуни, ні ясновидці, ні ворожбити.
28Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці; і Він відкрив цареві Навуходоносорові, що станеться останніми днями. Сон твій і видіння голови Твоєї на ложі твоєму були такі:
29Ти, царю, на ложі твоєму думав про те, що буде після цього? І Той, що відкриває таємниці, показав тобі те, що буде.
30А мені таємниця оця відкрита не тому, що я був мудріший від усіх живих, але для того, щоб відкрите було цареві розуміння, і щоб ти спізнав помисли серця свого.
31Тобі, царю, було таке видіння: Ось, якийсь великий ідол, величезний був це ідол, і в незвичайному сяєві стояв він перед тобою, і страшний був вигляд його.
32У цього ідола голова була з чистого золота, груди і руки його – із срібла, черево його і стегна – мідні.
33Гомілки його залізні, ноги його частково залізні, а частково глиняні.
34Ти бачив його, аж доки камінь не відірвався од гори без підмоги рук, ударив по ідолові, в залізні і глиняні ноги його, і розбив їх.
35А тоді все заразом розламалося: залізо, глина, мідь, срібло і золото стали, наче порох на літніх токах, і вітер забрав їх, навіть сліду не лишилося від них; а камінь, що розбив ідола, став величезною горою і виповнив усю землю.
36Оце сон! Повідаємо перед царем, що він провіщає.
37Ти, царю, цар царів, котрому Бог Небесний дарував царство, владу, силу і славу.
38І всіх синів людських, де б вони не жили, звірів земних і птахів небесних Він віддав у твої руки і настановив тебе володарем над ними всіма, ти – оця золота голова!
39По тобі постане друге царство, нижче твого, і ще третє царство, мідне, котре буде володарювати над усією землею.
40А четверте царство буде міцне, як залізо; бо, як залізо розбиває і трощить усе, так і воно, як переможне залізо, буде трощити і руйнувати.
41А що ти бачив ноги і пальці на ногах частково з глини гончарної, а частково із заліза, то буде царство поділене, і в ньому залишиться небагато міцности заліза, бо ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною.
42І як пальці ніг були частково залізні, а частково з глини, так і царство буде частково міцним, а частково слабке.
43А що ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною, це означає, що вони змішаються через насіння людське, але не зіллються одне з одним, як залізо не змішується з глиною.
44І за днів тих царств Бог Небесний настановить царство, котре повіки не зруйнується, і царство це не буде передане іншому народові; воно понищить і зруйнує всі царства, а саме буде стояти вічно,
45Бо ти бачив, що камінь відокремився був від гори не руками і потовк залізо, мідь, глину, срібло і золото. Великий Бог дав знати цареві, що станеться в прийдешньому. А сон цей певний, і певне розтлумачення його!
46Тоді цар Навуходоносор упав ницьма на лице своє і поклонився Даниїлові і наказав принести йому дари і духмяні кадіння.
47І сказав цар Даниїлові: По правді Бог ваш є Бог богів і володар царів, що відкриває таємниці, коли ти зміг відкрити цю таємницю!
48Тоді звеличив цар Даниїла і дав йому багато всяких подарунків, і настановив його над усім краєм вавилонським, і головним над усіма мудраками вавилонськими.
49Але Даниїл просив царя, і він настановив Седраха, Мисаха і Авденаго над справами країни Вавилонської, а Даниїл залишився при дворі царя.