1Слова Амоса, одного з пастухів текойських, котрі він чув у видінні про Ізраїль за днів Уззійї, царя юдейського, і за днів Єровоама, Йоашового сина, царя ізраїльського, за два роки перед землетрусом.
2І сказав він: Господь загремить з Сіону і озветься голосом Своїм з Єрусалиму, – і заплачуть хижки пастухів, і висохне вершина Кармелу.
3Так говорить Господь: За три злочини Дамаску і за чотири не помилую його, тому що вони молотили Ґілеад залізними молотилами.
4І пошлю вогонь на дім Газаїла, – і пожере він палати Бен-Гадада.
5І зламаю засуви Дамаску і винищу мешканців долини Авен і того, хто тримає берло – з Бет-Едене, і піде народ арамійський в полон до Кіра, – говорить Господь.
6Так говорить Господь: За три злочини Ґази і за чотири не помилую її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб їх передати Едомові.
7І пошлю вогонь на мури Ґази, – і пожере оселі її.
8І винищу мешканців Ашдоду і того, що тримає берло в Ашкелоні, і поверну руку Мою на Екрон – і загине останок филистимлян, – говорить Господь.
9Так говорить Господь: За три злочини Тиру і за чотири не помилую його, тому що вони передали всіх полонених Едомові і не згадали братерської спілки.
10Пошлю вогонь на мури Тиру, – і пожере оселі його.
11Так говорить Господь: За три злочини Едому і за чотири не помилую його, тому що він переслідував брата свого мечем, витіснив відчуття роду, навіснів постійно у гніві своєму і завше був виповнений люттю своєю.
12І пошлю вогонь до Теману, – і пожере оселі Боцри.
13Так говорить Господь: За три злочини синів Аммонових і за чотири не помилую їх, тому що вони розтинали вагітних в Ґілеаді, щоби поширити межі свої.
14І запалю вогонь на мурах Рабби, – і пожере оселі її поміж криком у день битви, з вихором у день бурі.
15І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, – говорить Господь.