1Петро та Іван простували разом до храму на молитву о дев’ятій годині.
2І був чоловік кульгавий від лона матері його, котрого носили і садовили щодня біля дверей храму, що звалися Червоними, просити милостині в тих, що входять до храму;
3Він побачив Петра та Івана перед входом до храму і попросив у них милостині.
4Петро з Іваном придивилися до нього, а Петро сказав: Поглянь на нас.
5І він пильно дивився на них, бо сподівався одержати від них що-небудь.
6Але Петро сказав: Срібла і золота немає у мене; а що маю, те даю тобі: В ім’я Ісуса Христа із Назарету підведися і ходи.
7І взяв його за праву руку й підняв; і раптом зміцніли його ступні і коліна.
8Він підхопився і став, і почав ходити, і зайшов з ними до храму, і ходив там, і підскакував, і хвалив Бога.
9І увесь народ бачив його, що ходить і хвалить Бога.
10І впізнали його, що це був той, що сидів біля Червоних дверей храму задля милостині, і виповнилися жахом та подивом від того, що сталося з ним.
11І через те, що уздоровлений кульгавий не відходив од Петра та Івана, то увесь народ, вражаючись, позбігався до них у притвір, що звався Соломоновим.
12Петро завважив те і сказав народові: Мужі ізраїльські! Чому дивуєтеся з цього, або чому дивитеся на нас, неначе ми своєю силою чи благочестям вчинили те, що він ходить?
13Бог Авраама, Ісаака та Якова, Бог наших батьків, прославив Сина Свого Ісуса, Котрого ви видали і Котрого ви зреклися перед Пилатом, коли він мав намір звільнити Його.
14Але ви Святого Праведника зреклися, і просили дарувати вам людиновбивника,
15А Володаря життя убили; Його Бог воскресив із мертвих, і ми тому свідки.
16І заради віри в ймення Його, ім’я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте, і віра, котра від Нього, дарувала йому уздоровлення це перед усіма вами.
17А втім, я знаю, браття, що ви, як і старшини ваші, вчинили це несвідомо;
18А Бог, як провістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христові, так і вчинив.
19Тож покайтеся і наверніться, щоб стерлися гріхи ваші,
20Нехай же прийдуть часи розради від лиця Господнього і нехай пошле Він призначеного вам Ісуса Христа,
21Котрого небо має прийняти до часу звершення всього, що казав Бог устами всіх святих Своїх пророків одвіку.
22Мойсей сказав батькам: Господь, Бог ваш, висуне вам із братів ваших Пророка, як мене; підкоряйтеся Йому у всьому, що Він буде казати вам;
23І станеться, що всіляка душа, котра не послухає Пророка того, винищиться з народу.
24І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх було, всі провіщали оці дні.
25Ви сини пророків і заповіту, котрого заповідав Бог батькам вашим, кажучи Авраамові: І в насінні твоєму благословляться всі племена землі.
26Бог воскресив Сина Свого Ісуса, і до вас найперше послав Його благословити вас, відвертаючи кожного від недобрих учинків ваших.