1Після цього Павло залишив Атени і пішов до Коринту.
2Тут він знайшов одного юдея, на ім’я Акила, родом із Понту, що прибув недавно з Італії, і Прискиллу, його дружину, – бо Клавдій наказав усім юдеям вийти з Риму, – і він пристав до них,
3А що він був того самого ремесла, то залишився в них і працював, бо ремесло їхнє було – виготовляти шатра.
4І щосуботи він провадив бесіди у синагозі – переконував юдеїв та греків.
5А коли прийшли із Македонії Сила й Тимофій, то Павло спонуканий був Духом засвідчувати юдеям, що Ісус є Христос.
6Та оскільки вони чинили спротив і лихословили, то він, обтрусивши одежу свою, сказав їм: Кров ваша на головах ваших; я чистий; віднині йду до поганів.
7І пішов звідти, і прийшов до одного, на ім’я Тит Юст, що шанував Бога – його дім був коло синагоги.
8А Крісп, старшина синагоги, увірував у Господа з усім домом своїм, і багато коринтян, слухаючи слово, увірували і хрестилися.
9А Господь у видінні вночі сказав Павлові: Не бійся, але говори і не замовкай,
10Бо Я з тобою, і ніхто не заподіє тобі лиха; тому що в Мене багато людей у цьому місті.
11І він залишався там рік і шість місяців, – навчав їх Слову Божому.
12А тим часом, у період проконсульства Галліона в Ахаї супроти Павла в одну душу виступили юдеї і на суд привели його,
13Кажучи, що він навчає людей шанувати Бога не за Законом.
14А коли Павло хотів розтулити уста, Галліон сказав юдеям: Юдеї! Якби була якась образа чи недобрий замір, то я мав би причину вислухати вас;
15Та коли суперечка йде про вчення та про імена і Закон ваш, то самі пильнуйте: я не хочу бути в цьому суддею.
16І прогнав їх від суду.
17А всі греки, схопивши Состена, старшину над синагогою, били його перед судом; і Галліон анітрохи не зважав на це.
18Павло пробув ще багато днів, а тоді попрощався з братами і відплив до Сирії, – і з ним Акила і Прискилла, обстригши голову в Кенхреях за обітницею.
19Діставшися Ефесу, залишив їх там, а сам пішов до синагоги і розмовляв з юдеями.
20А коли вони просили його побути у них довше, він не дав згоди,
21А попрощався з ними і сказав: Мені вкрай необхідно провести свято, що наближається, в Єрусалимі; а до вас повернуся знову, якщо буде угодно Богові. І відплив з Ефесу; (Акила й Прискилла залишилися в Ефесі).
22Відвідавши Кесарію, він приходив до Єрусалиму, вітав церкву і рушив до Антіохії,
23І, пробувши там деякий час, вийшов і проходив почергово країну Галатійську і Фрігію, – утверджував усіх учнів.
24Один юдей, на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, муж красномовний і обізнаний з Писанням, прийшов до Ефесу;
25Він був наставлений на шлях Господній, і, палаючи духом, говорив і навчав про Господа, як належить, знаючи тільки хрещення Іванове.
26Він почав сміливо говорити в синагозі. Зачувши його, Акила і Прискилла прийняли його і докладно повідали йому про шлях Господній.
27А коли він схилився до заміру, щоби йти до Ахаї, то брати послали до тамтешніх учнів, схиляючи їх прийняти його; і він, діставшись туди, чимало сприяв тим, що увірували благодаттю.
28Бо він ревно переконував юдеїв привселюдно, доводячи Писанням, що Ісус є Христос.