1І трапився там негідний чоловік на ймення Шева, син Біхрі, беньямінівець. І засурмив він у сурму і сказав: Немає нам частки в Давиді, і немає нам спадку в сина Єссеєвого! Ізраїлю, усі до шатер своїх!
2І відділилися всі ізраїльтяни від Давида і пішли за Шевою, сином Біхрі, а юдей залишився при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.
3І прийшов Давид до свого дому в Єрусалимі, і взяв десять жінок-наложниць, котрих він залишив стерегти дім, і помістив їх в особливий дім під нагляд, і утримував їх, але не входив до них. І утримувалися вони там до дня смерти своєї, живучи, як удови.
4І сказав цар Давид Амасі: Поскликай до мене юдеїв упродовж трьох днів і сам з’явися сюди.
5І пішов Амаса скликати юдеїв; але забарився понад означений термін часу.
6Тоді Давид сказав Авішаєві: Тепер заподіє нам лиха Шева, син Біхрі, учинить його більше, аніж Абішалом; візьми ти служників володаря твого, і переслідуй його, щоб він не знайшов собі укріплених міст і не сховався від очей наших.
7І вийшли за ним люди Йоавові, і керетянин, і пелетянин та всі хоробрі лицарі пішли з Єрусалиму переслідувати Шеву, сина Біхрі.
8І коли вони були поблизу великого каменя, що біля Ґівону, то зустрівся з ними Амаса. Йоав був зодягнений у військовий обладунок свій із підперезаним мечем при стегні в піхвах, котрий легенько виходив з них і входив.
9І сказав Йоав Амасі: Чи при здоров’ї мій брат? І взяв Йоав правицею Амасу за бороду, щоб поцілувати його.
10Амаса ж не остерігся меча, який був у руці Йоава; і той уразив його ним у живіт так, що випали нутрощі його на землю, і не повторив йому удару, і він помер. Йоав і брат його Авішай, погналися за Шевою, сином Біхрі.
11Один із юнаків Йоавових стояв над Амасою і говорив: Хто відданий Йоавові і хто за Давида, нехай іде за Йоавом!
12А той (Амаса) лежав у крові серед дороги; і той чоловік, забачивши, що увесь народ зупиняється перед ним, стягнув Амасу з дороги у поле, і накинув на нього одежу, бо він бачив, що кожний перехожий зупиняється над ним.
13Та коли його стягнули з дороги, то увесь народ ізраїльський пішов слідом за Йоавом переслідувати Шеву, сина Біхрі.
14А він пройшов через усі коліна ізраїльські до Авелу Бет-Маахи, і серед усіх береян, – і мешканці збиралися і йшли за ним.
15І прийшли люди Йоавові і взяли в облогу його в Авелі Бет-Маахи, і насипали перед містом вала, і підступилися до муру, і всі люди, які були з Йоавом, прагнули зруйнувати мура.
16Тоді одна мудра жінка закричала з муру міста: Послухайте, послухайте, скажіть Йоавові, щоб він підійшов сюди, і я побалакаю з ним.
17І підійшов до неї Йоав, і сказала жінка: Чи ти Йоав? І сказав: Я. Вона сказала: Послухайся слів служниці твоєї. І сказав він: Слухаю.
18І вона сказала: Передніше подейкували: Хто хоче запитати, запитай в Авелі; і так розв’язували справу.
19Я із мирних, вірних міст Ізраїля; а ти хочеш знищити місто, і при тому матір міст в Ізраїлі: для чого тобі руйнувати спадок Господній?
20І відповідав Йоав, і сказав: Хай не буде цього від мене, щоб я знищував і руйнував!
21Це не так. Але чоловік із гори Ефраїмової, на ймення Шева, син Біхрі, підніс руку свою на царя Давида; видайте мені його одного, і я відступлюся од міста. І сказала жінка Йоавові: Ось, голову його кинуть тобі через мур!
22І пішла жінка до всього народу зі своїм мудрим словом; і відтяли голову Шеві, синові Біхрі, і кинули Йоаві. Тоді Йоав засурмив сурмою, і відступили од міста всі люди до своїх шатер; а Йоав повернувся до Єрусалиму, до царя.
23І став Йоав над усім ізраїльським військом, а Беная, син Єгоядин, над керетянином та над пелетянином.
24Адорам – над збиранням податків; Йосафат, син Ахілудів, був літописець;
25А Сева, – писарем, а Садок та Евіятар, – священиками.
26А також яірянин Іра був священиком у Давида.