1Єлисей пророк прикликав одного із синів пророцьких і сказав йому: Підпережи стегна твої, і візьми оцю посудину з єлеєм в руку твою, і піди до Рамоту Ґілеадського.
2Як прийдеш туди, відшукай там Єгу, сина Йосафата, сина Німшієвого, і підійди, і накажи йому вийти з-поміж братів своїх, і заведи його до внутрішньої кімнати.
3І візьми посудину з єлеєм, і вилий на голову його, і скажи: Так говорить Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем. Потім відчини двері, і втікай, і не чекай.
4І пішов юнак, служник пророка, до Рамоту Ґілеадського.
5І прийшов, і ось, сидять старшини війська. І сказав: У мене слово до тебе, старшино війська. І сказав Єгу: До кого із усіх нас? І сказав він: До тебе, старшино війська.
6І підвівся він, і зайшов у дім. І юнак вилив єлей на голову його, і сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем.
7І ти винищиш дім Ахава, володаря твого, щоб Мені помститися за кров служників Моїх, пророків, і за кров усіх служників Господніх, які загинули від руки Єзавелі.
8І загине увесь дім Ахава, і винищу в Ахава кожного, що виливає на стіну, і ув’язненого, і залишеного в Ізраїлі.
9І вчиню дім Ахавів, як дім Єровоама, сина Неватового, і, як дім Баші, сина Ахійїного.
10А Єзавель з’їдять пси на полі Ізреельському, і ніхто не поховає її. І прочинив двері, і втік.
11І вийшов Єгу до служників володаря свого, і сказали йому: Чи з миром? Нащо приходив цей несамовитий до тебе? І сказав їм: Ви знаєте цього чоловіка і що він говорить.
12І сказали: Неправда! Розкажи нам. І сказав він: Те і те він сказав мені, кажучи: Так говорить Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем.
13І поспішили вони, і взяли кожний одежу свою, і постелили йому на самих сходах, і засурмили сурмою, і сказали: Зацарював Єгу!
14І повстав Єгу, син Йосафатів, сина Німшієвого, супроти Йорама; а Йорам був з усіма ізраїльтянами в Рамоті Ґілеадському на сторожі супроти Газаїла, сирійського царя.
15Врешті, сам цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Ізреелі від ран, котрих завдали йому сирійці, коли він воював з Газаїлом, царем сирійським. І сказав Єгу: Якщо ви згодні, то нехай ніхто не залишає міста, аби подати вістку в Ізреелі.
16І сів Єгу на коня, і поїхав до Ізреелю, де лежав Йорам, і куди Ахазія, цар Юдин, прийшов провідати Йорама.
17На башті в Ізреелі стояв вартовий, і побачив він військо Єгуєве, коли воно йшло, і сказав: Озброєних людей я бачу. І сказав Йорам: Візьми верхівця і пошли назустріч їм, і нехай скаже: Чи з миром?
18І виїхав верхівець на коні назустріч йому, і сказав: Так говорить цар: Чи з миром? І сказав Єгу: Що тобі до того? Їдь за мною. І доповів вартовий, і сказав: Доїхав до них, але не повертається.
19І послали другого верхівця, і він приїхав до них, і сказав: Так говорить цар: Чи з миром? І сказав Єгу: Що тобі до миру? Їдь за мною.
20І доповів сторож, сказавши: Доїхав до них, і не повертається; а хода наче Єгу, Німшієвого сина, тому що він іде прудко.
21І сказав Йорам: Запрягай! І запрягли колісницю його. І виступив Йорам, цар ізраїльський, і Ахазія, цар Юдин, кожний на колісниці своїй. І виступили супроти Єгу, і стрілися з ним на полі ізреелянина Навота.
22І коли забачив Йорам Єгу, то сказав він: Чи з миром, Єгу? І сказав він: Який мир при любодіянні Єзавелі, матері твоєї, і за багатьох її ворожінь!
23І повернув Йорам руки свої, і побіг, і сказав Ахазії: Зрада, Ахазіє!
24А Єгу натягнув лука рукою своєю, і завдав урази Йорамові поміж плечима його, і пройшла стріла крізь серце його, і впав він на колісниці своїй.
25І сказав Єгу Бідкарові, вельможі своєму: Візьми, кинь його на ділянку поля Навота ізреелянина, бо пригадай, як ми з тобою їхали удвох позаду Ахава, батька його, і як Господь вирік на нього таке пророцтво.
26Справді, кров Навота і кров синів його бачив Я вчора, – говорить Господь, - і помщуся тобі на цьому полі. Отож, візьми, кинь його на поле, за словом Господнім.
27Ахазія, цар Юдин, забачивши це, побіг дорогою на Бет-Гагган, до дому, що в саду. І погнався за ним Єгу, і сказав: І його бийте на колісниці. Це сталося на пагорбі Гур, що при Ївлеамі. І втік він до Меґіддо і загинув там.
28І відпровадили його служники його, до Єрусалиму, і поховали його в гробниці його, з батьками його, в місті Давидовім.
29Одинадцятого року Йорама, сина Ахавого, зацарював Ахазія в Юдеї.
30І прийшов Єгу до Ізрееля. А Єзавель, діставши новину, підрум’янила лице своє, і прикрасила голову свою, і глянула у вікно.
31Коли Єгу увійшов до брами, вона сказала: Чи все гаразд, Зімрі, убивнику пана свого?
32І підніс він обличчя своє до вікна і сказав: Хто зі мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.
33А він сказав: Скиньте її. І викинули її геть, і бризнула кров її на стіну та на коней. І він топтав її.
34І прийшов Єгу, і їв, і пив, і сказав: Знайдіть цю прокляту і поховайте її, оскільки вона є царська донька.
35І пішли хоронити її, і не знайшли від неї анічого, окрім черепа і ніг, і зап’ясть на руках.
36І повернулися, і доповіли йому. І сказав він: Таким було слово Господнє, котре Він вирік через служника Свого Іллю тішб’янина, кажучи: На землі Ізреельській з’їдять пси тіло Єзавелі.
37І буде труп Єзавелі на ділянці Ізреельській, мов гній на полі, тож ніхто не скаже: Це Єзавель.