1І взяв народ країни Йоахаза, сина Йосії, і зацарював його, замість батька його, в Єрусалимі.
2Двадцять три роки було Йоахазові, коли зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі.
3І скинув його цар єгипетський в Єрусалимі, і наклав на країну податок – сто талантів срібла і талант золота.
4І настановив цар єгипетський над Юдеєю і Єрусалимом Ел’якима, брата його, і змінив ім’я йому на Єгояким; а Йоахаза, брата його, взяв Нехо й відпровадив до Єгипту.
5Двадцять п’ять літ було Єгоякимові, коли він зацарював, і одинадцять років царював він у Єрусалимі, чинячи небажане в очах Господа, Бога свого.
6Супроти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відпровадити його до Вавилону.
7І частину з посуду дому Господнього Навуходоносор відпровадив до Вавилону, і поклав їх у капищі своєму у Вавилоні.
8А решта діянь Єгоякима і мерзоти його, які він учиняв і які знайдені в ньому, описані в Книзі царів ізраїльських і Юдиних. І зацарював Єгояхін, син його, замість нього.
9Вісімнадцять літ було Єгояхінові, коли зацарював, і три місяці і десять днів царював у Єрусалимі. І чинив він небажане в очах Господніх.
10Як минув рік, послав цар Навуходоносор, і наказав забрати його до Вавилону разом із коштовним посудом дому Господнього, і зацарював над Юдеєю і Єрусалимом Седекію, дядька його.
11Двадцять і один рік було Седекії, коли зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі.
12І чинив він лихе в очах Господа, Бога свого. Він не упокорився перед Єремією пророком, який пророкував від уст Господніх.
13І відкинувся від царя Навуходоносора, що примусив його поклястися йменням Бога, – і вчинив пружною шию свою, і ожорсточив серце своє для того, щоб не навернувся до Господа, Бога Ізраїлевого.
14Зрештою і всі старшини над священиками і над народом багато грішили, наслідуючи всю мерзоту поганську, і опоганювали дім Господній, котрого Він освятив у Єрусалимі.
15І посилав до них Господь, Бог батьків їхніх, посланців Своїх від досвітнього ранку, тому що Він жалів Свій народ і Своє житло.
16Але вони збиткувалися над посланцями від Бога, і нехтували словами Його, і глузували з пророків Його, аж доки не упав гнів Господа на народ Його, і то так, що не було йому порятунку.
17І Він навів на них царя халдейського, – і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їхньої, і не пощадив ні юнака, ні юнки, ні старця, ні сивого: все віддав Бог в руки його.
18І всі посудини дому Божого, великі й малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він до Вавилону.
19І спалили дім Божий, і зруйнували мури Єрусалиму; і всі палати його спалили вогнем; і всі коштовності його понищили.
20І переселив він до Вавилону тих, що уникли меча, і були вони невільниками його і синів його, аж до зацарювання царя перського.
21Аж доки, на виконання слова Господнього, сказаного устами Єремії, країна не відсвяткувала субот своїх. Упродовж днів спустошення святкувала вона суботи, до завершення сімдесяти років.
22А першого року Кіра, царя перського, на виконання слова Господнього, сказаного устами Єремії, пробудив Господь духа Кіра, царя перського, і він наказав оголосити по всьому царстві своєму, словами і на письмі, і сказати:
23Так говорить Кір, цар перський: Усі царства землі дав мені Господь, Бог небесний; і Він наказав мені збудувати Йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є з вас – із усього народу Його, хай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде туди.