1Вісім літ було Йосії, коли він зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі.
2І вчиняв він бажане в очах Господніх, і ходив шляхами Давида, батька свого, і не відхилявся ні праворуч, ані ліворуч.
3Восьмого року царювання свого, ще підлітком, він почав звертатися до Бога Давидового, батька свого; а дванадцятого року почав очищати Юдею і Єрусалим од підвищень і посвячених дерев і від різьблених та литих ідолів.
4І зруйнували перед ним жертовники Баалів і статуї, що підвищувалися над ними; і посвячені дерева він зрубав, і різьблених та литих ідолів поламав, і порозбивав, і розтер на порох, і розпорошив на гробах тих, котрі приносили їм пожертви.
5І кості жерців спалив на жертовниках їхніх, і очистив Юдею та Єрусалим.
6І в містах Манасії, і Ефраїма, і Симеона, навіть до коліна Нафталі, і в спустошених околицях їхніх
7Він зруйнував жертовники і посвячені дерева, а ідолів розбив на порох, і всі статуї порозбивав по всій землі Ізраїльській і повернувся до Єрусалиму.
8Вісімнадцятого року царювання свого, по очищенні країни і дому Божого, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею, старшину міста, і Йоаха, сина Йохазового, писаря, полагодити дім Господа, Бога свого.
9І прийшли вони до першосвященика Хілкійї, і віддали срібло, принесене в дім Божий, котре левити, що стояли на сторожі біля порога, зібрали з рук Манасії й Ефраїма та всіх інших ізраїльтян, і від Юди та Беньяміна, і від мешканців Єрусалиму.
10І віддали в руки виконавцям робіт, приставлених до Господнього дому, щоб вони роздавали його робітникам, котрі працювали в домі Господньому під час ремонту і лагодження дому.
11І вони роздавали теслям і будівельникам на купівлю тесаного каміння і дерев для зв’язування та покриття споруд, котрих розорили царі Юдині.
12Ці люди діяли чесно біля роботи; і для нагляду за ними були поставлені: Яхат і Овадія, левити з синів Мерарієвих, і Захарія та Мешуллам із синів Кегатових, і всі левити, які вміли грати на музичних знаряддях,
13Були наглядачами за носіями і наглядали за всіма робітниками при кожній роботі; а з левитів були і писарі, і наглядачі, і брамники.
14Коли виймали вони срібло, принесене до Господнього дому, тоді Хілкійя священик знайшов Книгу Закону Господнього, яку даровано через Мойсея.
15І розпочав Хілкійя, і сказав Шафанові: Я знайшов у Господньому домі книгу Закону. І віддав Хілкійя ту книгу Шафанові.
16І поніс Шафан ту книгу до царя, і приніс при цьому цареві звіщення: Все, що доручено служникам твоїм, вони виконують.
17І висипали срібло, знайдене в домі Господньому, і передали його в руки наглядачам і в руки виконавцям робіт.
18А також повідав Шафан писар цареві, кажучи: Книгу дав мені Хілкійя священик, і читав її Шафан перед царем.
19Коли почув цар слова Закону, то роздер одежу свою.
20І наказав цар Хілкійї і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому служникові, кажучи:
21Ідіть, помоліться Господові за мене, і за тих, що залишилися в Ізраїля, і за Юдею про слова цієї знайденої книги; тому що великий гнів Господній, котрий спалахне на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб вчиняти все так, як написано у цій книзі.
22І пішов Хілкійя і ті, що від царя, до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, зберігача одежі, – а мешкала вона в Єрусалимі на Новому Місті, – і розмовляли з нею про це.
23І вона сказала їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть тому чоловікові, котрий послав вас до Мене:
24Так говорить Господь: Ось, Я наведу лихо на місце оце і на мешканців його всі прокляття, що написані в книзі, котру читали перед царем Юдиним,
25За те, що вони залишили Мене і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всіма витворами рук своїх. І гнів Мій спалахне над оцим місцем, і не загасне.
26А цареві Юдиному, який послав вас запитати у Господа, так скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про слова, котрі ти чув:
27Оскільки зм’ягшилося серце твоє, і ти упокорився перед Богом, зачувши слова Його про це місце і про мешканців його, – і ти упокорився переді Мною, і роздер одежу свою, і плакав переді Мною, то Я також почув тебе, – говорить Господь.
28Ось, Я прилучу тебе до батьків твоїх, і покладуть тебе в гробницю твою з миром, і не побачать очі твої всього того лиха, котре Я наведу на це місце і на мешканців його. І принесли цареві відповідь.
29І послав цар, і зібрав усю старшину Юдеї та Єрусалиму.
30І пішов цар до Господнього дому, і з ним усі Юдеї, і мешканці Єрусалиму, і священики, і левити, і увесь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос перед ними всі слова книги заповіту, знайденій в домі Господньому.
31І став цар на місці своєму, і склав заповіта перед Господом, щоб ходити за Господом і дотримуватися заповідей Його, і одкровень Його, і настанов Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконати слова заповіту, написані в цій книзі.
32І наказав цар підтвердити почуте всім, хто був у Єрусалимі і в краї Беньяміновому; і почали чинити мешканці Єрусалиму за Божим заповітом, Бога батьків своїх.
33І повикидав Йосія усі поганські мерзоти з усіх країв, котрі у синів Ізраїлевих; і наказав усім, що були в країні Ізраїлевій, служити Господові, Богові своєму. І впродовж усіх днів життя його вони не відступали од Господа, Бога батьків своїх.