1І взяв увесь народ юдейський Уззійю, котрому виповнилося шістнадцять літ, і настановили його царем замість батька його, Амації.
2Він відбудував Елота, і повернув його Юдеї, після того, як спочив цар з батьками своїми.
3Шістнадцять літ мав Уззійя, коли зацарював, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі; ім’я матері його – Єхолія, з Єрусалиму.
4І чинив він угодне в очах Господніх, усе, що учиняв Амація, батько його.
5І звертався він до Бога за днів Захарії, що навчав страхові Божому; і за тих днів, коли він звертався до Господа, допомагав йому Бог.
6І він вийшов, і воював із филистимлянами, і зруйнував мури Ґату і мури Явне, і мури Ашдоду, і побудував міста в Ашдоді та в филистимлян.
7І помагав йому Бог супроти филистимлян і супроти аравійців, що мешкають в Гур-Баалі, і супроти меунімів.
8І давали аммонійці данину для Уззійї, і дійшло ім’я його до рубежів Єгипту, бо він вельми зміцнів.
9І спорудив Уззійя башти у Єрусалимі, над брамами наріжними, і над брамами долини, і на розі, і зміцнив їх.
10І спорудив башти в пустелі, і вирубав багато водойм, тому що мав багато худоби, і в низинах, і на рівнині, і землеробів, і садівників на горах і на Кармелі, бо він любив землеробство.
11І було в Уззійї військо, що виходило на війни загонами, за рахунком у спискові їхньому, складеному рукою писаря Єіїла та урядника Маасеї, під рукою Хананії, що з царевих старшин.
12Усе число старшин поколінь, із хоробрих вояків, становило дві тисячі шістсот.
13І під рукою їх військової сили триста сім тисяч п’ятсот, що виступали на битву з численним військом, на допомогу цареві супроти ворога.
14І наготовив для них Уззійя, для всього війська, щити, списи, і шоломи, і панцери, і луки, і пращного каміння.
15І виготовив він у Єрусалимі військові машини, з великим хистом учинених, щоб вони стояли на баштах і на кожному розі для кидання стріл і великого каміння. І стало знаним ім’я його вельми далеко, тому що він одержав дивовижну поміч, аж доки не став сильним.
16А як він зміцнів, запихатіло його серце на погибель йому, і він чинив злочини перед Господом, Богом своїм; бо увійшов до храму Господнього, щоб кадити духмяна на кадильному жертовнику.
17І пішов за ним Азарія священик, і з ним вісімдесят священиків Господніх, хоробрих мужів,
18І стали вони супроти царя Уззійї, і сказали йому: Не тобі, Уззійя, кадити Господові; це справа священиків, синів Ааронових, висвячених на кадіння; вийди із святині, бо ти вчинив беззаконно, і не буде тобі це за честь у Господа Бога.
19І розгнівався Уззійя, – а в руці в нього була кадильниця для кадіння; і коли розгнівався він на священиків, проказа з’явилася на чолі його, перед священиками, у домі Господньому, біля жертовника кадильного.
20І глянув на нього Азарія першосвященик і всі священики; і ось, у нього проказа на чолі його. І спонукали його вийти звідти, але й сам він поспішив вийти, оскільки уразив його Господь.
21І був цар Уззійя прокажений аж до дня смерти своєї, і мешкав в осторонці, і відлучений був від дому Господнього. А Йотам, син його, був старшиною над царським домом і урядував народом країни.
22А решта діянь Уззійї, перші, й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.
23І спочив Уззійя з батьками своїми на полі царських гробів, бо говорили: Він – прокажений. І зацарював Йотам, син його, замість нього.