1І пішов Рехавам до Сихему, тому що до Сихему зійшлися всі ізраїльтяни, щоб настановити його царем.
2Коли почув про це Єровоам, Неватів син, – він був у Єгипті, куди втік від царя Соломона, – то повернувся Єровоам з Єгипту.
3І послали, і покликали його, і прийшов Єровоам і увесь Ізраїль, і говорили Рехавамові ось так:
4Батько твій поклав на нас важке ярмо; але ти маєш полегшити жорстоку роботу батька твого і важке ярмо, котре він поклав на нас, і ми будемо служити тобі.
5І сказав їм Рехавам: За три дні прийдіть знову до мене. І порозходився народ.
6І радився цар Рехавам із старшинами, котрі стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і казав: Як ви порадите відповісти народові цьому?
7Вони сказали йому: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і вчинятимеш волю його, і розмовлятимеш з ним приязно, то вони будуть тобі служниками упродовж усіх днів.
8Але він знехтував порадою старшини, котру вона давала йому, і почав радитися з людьми молодими, які зросли разом з ним і стояли перед ним.
9І сказав їм: Що ви порадите мені відповідати народові цьому, який говорив мені: Вчини легшим ярмо, котре наклав на нас батько твій?
10І відповідали йому ті молодики, що виросли з ним, і сказали: Так скажи народові, який казав тобі: Батько твій наклав на нас важке ярмо, а ти вчини полегкість нам, – так скажи їм: Мізинець мій грубший за стегна батька мого.
11Батько мій наклав на вас важке ярмо, а я збільшу ваше ярмо; батько мій карав вас батогами, а я битиму вас скорпіонами.
12І прийшов Єровоам і увесь народ до Рехавама третього дня, як наказав цар, сказавши: Прийдіть до мене знову за три дні.
13Тоді цар відповідав їм суворо; бо відкинув цар Рехавам поради старшин і казав їм, за порадою молодих юнаків так:
14Батько мій наклав на вас важке ярмо, а я збільшу його; батько мій карав вас батогами, а я битиму вас скорпіонами.
15І не послухав цар народу; бо так улаштовано було від Бога, щоб звершив Господь слово Своє, котре вирік Він через шілонянина Ахійю Єровоамові, Неватовому синові.
16Коли увесь Ізраїль побачив, що не слухає його цар, то відповідав народ цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? Немає нам частки в сині Єссея! Усі до шатрів своїх, Ізраїлю! Тепер знай свій дім, Давиде! І розійшлися всі ізраїльтяни по шатрах своїх.
17Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в горах Юдиних, залишився царем Рехавам.
18І послав цар Рехавам Гадорама, що був головним над збиранням данини, але закидали його сини Ізраїлеві камінням, і він помер. А цар Рехавам поспішив сісти на колісницю, щоб утікти до Єрусалиму.
19Отак відпали ізраїльтяни від дому Давидового аж донині.