1А коли постарів Самуїл, то настановив синів своїх суддями над Ізраїлем.
2Ім’я старшому синові його Йоіл, а ім’я другому його синові – Авійя; вони були суддями в Беер-Шеві.
3Але сини його не ходили його шляхом, а ухилилися до зиску, і брали підкуп, і судили неправедно.
4І зібралися всі старшини Ізраїля, і прийшли до Самуїла в Раму,
5І сказали йому: Ось ти постарів, а сини твої не ходять твоїми шляхами; отож, настанови над нами царя, щоб він судив нас, як в інших народів.
6І не сподобалося це слово Самуїлові, коли вони сказали: Настанови нам царя, щоб він судив нас. І молився Самуїл до Господа.
7І сказав Господь Самуїлові: Прислухайся до голосу народу в усьому, що вони говорять тобі; тому що не тебе вони зневажили, але Мене зневажили, щоб Я не царював над ними.
8Як вони учиняли з того дня, котрого Я вивів їх із Єгипту, і донині залишали Мене і служили іншим богам; так учиняють вони з тобою.
9Отож, прислухайся до голосу їхнього; тільки остережи їх і оголоси їм права царя, що буде царювати над ними.
10І переказав Самуїл всі слова Господа народові, що просив у нього царя.
11І сказав: Ось, які будуть права царя, що царюватиме над вами: синів ваших він візьме і приставить до колісниць своїх, і зробить вершниками своїми, і будуть вони бігати перед колісницями його;
12І поставить їх у себе тисяцькими, і півсотниками, і щоб вони обробляли лани його і жнивували ниви його, і виготовляли йому військову зброю та колісничне знаряддя його.
13А дочок ваших візьме, щоб вони варили миро, куховарили і пекли хліб.
14І поля ваші і виноградники та із оливкових садів найкращі забере і віддасть слугам своїм.
15І з посівів ваших, і з виноградників ваших візьме десяту частину, і віддасть євнухам своїм та слугам своїм.
16І служників ваших і служниць ваших, і юнаків ваших найкращих, і віслюків ваших візьме, і використає для потреб своїх.
17Від дрібної скотини вашої візьме десяту частину і самі ви будете йому рабами.
18І заволаєте тоді від царя вашого, котрого ви обрали собі, і не буде Господь відповідати вам тоді.
19Але народ не погодився дослухатися голосу Самуїла і сказав: Ні, ми будемо мати над собою царя;
20І будемо, як інші народи: буде судити нас цар наш, і ходитиме перед нами, і провадитиме війни наші.
21І вислухав Самуїл всі слова народу, і переказав їх голосно Господові.
22І сказав Господь Самуїлові: Дослухайся голосу їхнього і настанови їм царя. І сказав Самуїл ізраїльтянам: Рушайте кожний до свого міста.