1І сказав Самуїл всьому Ізраїлеві: Ось, я підкорився голосові вашому у всьому, що ви говорили мені, настановив над вами царя.
2І ось, цар ходить перед вами. А я постарів і посивів; і сини мої з вами. А я ходив перед вами від юности моєї і аж донині.
3Ось я, свідчіть супроти мене перед Господом і перед помазанцем Його, у кого взяв я вола? У кого взяв віслюка? Кого образив і кого пригноблював? Із чиєї руки я взяв підкупа і заплющив ним очі мої? І я поверну вам.
4І відповідали: Ти не ображав нас і не гнобив нас, і нічого ні від кого не брав.
5І сказав він їм: Свідок на вас Господь, і свідок помазанець Його сьогодні, що ви не знайшли за мною анічого. І сказали: Свідок.
6Тоді Самуїл сказав народові: Свідок Господь, Котрий настановив Мойсея і Аарона, і Котрий вивів батьків ваших з єгипетської землі.
7А тепер підведіться, і я буду судитися з вами перед Господом про всі добродійства, які Господь учинив вам і батькам вашим.
8Коли прийшов Яків до Єгипту, і батьки ваші заволали до Господа, то Господь послав Мойсея і Аарона, і вони вивели батьків ваших з Єгипту і поселили їх на цьому місці.
9Але вони забули Господа, Бога свого, і Він віддав їх у руки Сісери, старшини війська хацорського, і в руки филистимлян, і в руки царя моавського, котрі воювали супроти них.
10Та коли вони заволали до Господа і сказали: Згрішили ми, тому що залишили Господа і почали служити Баалам і Астартам; тепер визволи нас від руки ворогів наших, і ми будемо служити Тобі;
11Тоді Господь послав Єруббаала, і Барака, і Їфтаха, і Самуїла, і врятував вас від руки ворогів ваших, що оточили вас, і ви жили безпечно.
12Але, побачивши, що Нахаш, цар аммонський, йде супроти вас, ви сказали мені: Ні, нехай цар зацарює над нами, в той час, коли Господь, Бог ваш, – Цар ваш.
13Отож, ось цар, котрого ви обрали, котрого ви вимагали; ось, Господь настановив над вами царя.
14Якщо будете боятися Господа і служитимете Йому, і будете дослухатися голосу Його, і не будете чинити опору наказам Господа, то будете і ви, і цар ваш, котрий царює над вами, ходити слідом за Господом, Богом вашим.
15А якщо ви не будете дослухатися до голосу Господа і почнете чинити опір наказам Господа, то рука Господня буде супроти вас, як була супроти батьків ваших.
16А тепер станьте, і подивіться на справу значну, котру Господь звершить перед очима вашими.
17Чи не жнивують пшеницю нині? Але я прикличу Господа, і пошле Він грім і дощ, і ви спізнаєте і побачите, який великий гріх, котрого ви вчинили перед очима Господа, бажаючи собі царя.
18І озвався Самуїл до Господа, і Господь послав грім і дощ того дня; і запопав увесь народ великий страх від Господа і Самуїла.
19І сказав увесь народ Самуїлові: Помолися за рабів твоїх перед Господом, Богом твоїм, щоб не вмерти нам; бо до всіх гріхів наших ми додали ще гріх, коли просили собі царя.
20І відповідав Самуїл народові: Не бійтеся, гріх оцей вами вчинений, але ви не відступайте лише від Господа і служіть Господові всім серцем вашим.
21І не відступайте, не йдіть за чужими богами, котрі не принесуть користі і не визволять; – бо вони ніщо.
22А Господь не залишить народу Свого заради великого ймення Свого; бо Господові до вподоби було вибрати вас народом Своїм.
23І я також не допущу собі гріха перед Господом, щоб відтак перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та пряму.
24Тільки бійтеся Господа і служіть Йому щиро, від усього серця вашого; бо ви бачили, які великі діяння вчинив Він із вами.
25А якщо ви будете чинити лихе, то і ви, і цар ваш загинете.