1І взяв Самуїл посудину з єлеєм і вилив на голову його, і поцілував його, і сказав: Ось, Господь помазує тебе над спадком Своїм на володаря. І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо нього. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе володарем над спадком Своїм.
2Коли ти тепер підеш від мене, то стрінеш двох чоловіків поблизу гробниці Рахілі, у володіннях Беньямінових, в Целцаху, і вони скажуть тобі: Знайдені віслючки, котрих ти ходив шукати, і ось, батько твій, забувши про них, журиться за вами, кажучи: А що із сином моїм?
3І підеш звідти далі, і прийдеш до діброви Фаворської, і зустрінуть там тебе три чоловіки, що йтимуть до Бога, у Бет-Ел, – один несе трьох ягнят, другий несе три хлібини, а третій несе бурдюк вина.
4І будуть вітати вони тебе, і дадуть тобі дві хлібини, і ти візьмеш із рук їхніх.
5Потому ти прийдеш на пагорб Божий, де охоронний загін филистимський; і коли увійдеш там до міста, зустрінеш громаду пророків, що сходитимуть з верховини, і перед ними псалтир і тімпан, і сопілка, і цитра, і вони пророкуватимуть.
6І зійде на тебе Дух Господній, і ти будеш пророкувати з ними, і станеш іншою людиною.
7Коли знамення справдяться з тобою, тоді вчиняй, що зможе рука твоя; тому що з тобою Бог.
8І ти піди передніше мене до Ґілґалу, куди і я прийду до тебе для принесення всеспалення і мирних пожертв. Сім днів чекай, доки я не прийду до тебе, і тоді повідаю тобі, що робити.
9І сталося, як обернувся Саул, щоби йти від Самуїла, Бог дав йому інше серце, і справдилися всі ті ознаки того ж дня.
10Коли прийшли вони до пагорба, аж ось, зустрічається їм громада пророків, і злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.
11Усі, хто знав його вчора і третього дня, забачивши, що він з пророками пророкує, говорили в народі одне одному: Що це сталося з сином Кішовим? Невже й Саул у пророках?
12І відповідав один із присутніх там, і сказав: А в тих, хто батько? А тому стало прислів’ям: Невже й Саул у пророках?
13І перестав він пророкувати, і пішов на пагорб.
14І сказав дядько Саулів йому і служникові його: Куди ви ходили? Він сказав: Шукати віслючок, але, бачачи, що їх немає, зайшли до Самуїла.
15І сказав дядько Саулів: Розкажіть мені, що сказав вам Самуїл?
16І сказав Саул дядькові своєму: Він оголосив нам, що віслючки знайшлися. А про те, що сказав йому Самуїл про царство, не відкрив йому.
17І скликав Самуїл народ до Господа у Міцпу.
18І сказав синам Ізраїлевим: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і визволив вас від руки єгиптян і від руки всіх царств, що пригноблювали вас.
19А тепер ви погордували своїм Богом, Котрий рятує вас від усіх лихоліть ваших і скорботи вашої, і сказали Йому: Царя настанови над нами. Отож, постаньте тепер перед Господом за колінами вашими і за племенами вашими.
20І наказав Самуїл підходити всім колінам Ізраїля, і було означене коліно Беньямінове.
21І наказав підходити колінові Беньяміновому за племенами його, і назване плем’я Матрієве, і привів рід Матріїв за мужами, і названий Саул, син Кіша, і шукали його і не знаходили.
22І тому запитали ще у Господа: Чи прийде він сюди? І сказав Господь: Ось, він ховається серед речей.
23І побігли, і взяли його звідти, і він постав серед народу, і був він вищий від усього народу на цілу голову.
24І сказав Самуїл всьому народові: Чи бачите, кого вибрав Господь? Схожого на нього немає в усьому народі. Тоді увесь народ вигукнув і сказав: Нехай живе цар!
25І виклав Самуїл народові права царства, і написав до книги, і поклав перед Господом. І відпустив увесь народ, кожного в оселю свою.
26Також і Саул пішов додому, в Ґів’ї, і пішли з ним хоробрі, котрих серця торкнувся Бог.
27А деякі люди говорили: Чи йому рятувати нас? І зневажили його, і не піднесли йому дарів; але він мовби не помічав того.