1Чи не Апостол я? Чи не вільний я? Чи не бачив я Ісуса Христа, Господа нашого? Чи не моя справа – ви у Господі?
2Якщо для інших я не Апостол, то для вас Апостол; бо печать мого апостольства – ви у Господі.
3Ось мій захист супроти тих, що осуджують мене.
4Чи ми не маємо влади їсти і пити?
5Чи не маємо влади мати супутницею сестру, дружину, як інші Апостоли, і брати Господні, і Кифа?
6Чи один я і Варнава не маємо влади не працювати?
7Який вояк десь служить власним коштом? Хто посадив виноградника, і не їсть його плодів? Хто випасає стадо і не їсть молока від стада?
8Чи на людське міркування я спираюся, коли повідую це, хіба Закон каже інакше?
9Бо в Мойсеєвому Законі написано: Не зав’язуй рота волові, коли обмолочує зерно. Чи волом Бог опікується?
10Чи, може, заради нас повідується? Так, для нас це написане; бо той, хто взявся орати, мусить орати з надією, і хто молотить, мусить молотити з надією одержати сподіване.
11Якщо ми посіяли в вас духовне, чи велике те, якщо пожнемо у вас тілесне?
12Якщо інші мають у вас владу, то чи не більше ми? Однак, ми не скористалися цією владою, але все долаємо, щоб не поставити жодної перешкоди проповіді Євангелії Христовій.
13Хіба не знаєте, що священнодіючі насичуються від святині храму? Що ті, котрі служать при жертовнику, мають частку із жертовника?
14Так само й Господь наказав проповідникам Євангелії жити з проповіді Євангелії.
15Але я не скористався нічим з усього цього. І написав це не для того, щоб так було для мене; бо для мене краще померти, аніж діждатися, щоб хтось знищив похвалу мою.
16Бо коли я проповідую Євангелію, то нічим мені хвалитися, тому що це необхідний обов’язок мій, і горе мені, якщо не проповідую Євангелії!
17Бо якщо вчиняю це з власної волі, то матиму нагороду; а якщо з обов’язку, то виконую лише довірене мені служіння.
18За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангелію, проповідую про Христа безоплатно, не користуючись моєю владою, благовістячи Євангелію.
19Бо, залишаючись вільним од усіх, я всім віддав себе в рабство, щоб надбати більше.
20Для юдеїв я був, як юдей, щоб надбати юдеїв; для підзаконних був, як підзаконний, щоб надбати підзаконних;
21Для тих, кому Закон чужий, я став, як такий, котрому Закон чужий, – хоч не був чужим для Закону перед Богом, але підзаконний Христові, – щоб надбати тих, кому Закон чужий;
22Для немічних був, як немічний, щоб надбати немічних. Для всіх я став усім, щоб урятувати бодай деяких.
23Це саме чиню й для Євангелії, – щоб співучасником її бути.
24Чи не знаєте, що ті, котрі біжать на перегонах, усі біжать, але один дістане нагороду? Тож біжіть, щоб вибороти (одержати).
25Усі, хто біжить, утримуються від усього; ті, заради вінця тлінного, а ми – нетлінного.
26І тому я біжу не так, як до невизначеного, борюся не так, аби повітря бити;
27Але упокорюю і віддаю в неволю тіло моє, щоби, проповідуючи іншим, самому не лишитися негідним.