1А про що ви писали мені, то краще чоловікові не торкатися жінки.
2Але, щоб уникнути розпусти, кожний май свою дружину, і кожна май свого чоловіка,
3Нехай чоловік ставиться до дружини з належною прихильністю; так само й дружина до чоловіка.
4Дружина не має влади над своїм тілом, але чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, але дружина.
5Не ухиляйтеся одне від одного, хіба за згодою, на певний час, задля посту з молитвою, а потім будьте разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестримністю.
6А втім, все це сказане мною як порада, а не як наказ.
7Бо маю бажання, щоб усі люди були, як я; але кожний має своє обдаровання від Бога, один так, а інший так.
8А неодруженим і вдовам кажу: добре їм залишатися, як я;
9Та коли не можуть утриматися, то нехай беруть шлюб; бо краще пошлюбитися, аніж розпалюватися.
10А тим, що пошлюбилися, не я наказую, а Господь: дружині не розлучатися з чоловіком, –
11А якщо розірве шлюб, то має залишитися незаміжньою, або помиритися з чоловіком своїм, – і чоловікові не залишати дружини своєї.
12А іншим я кажу, а не Господь: Коли якийсь брат має дружину невіруючу, і вона згодна жити з ним, то він не повинен залишати її;
13І дружина, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, нехай не залишає його.
14Бо невіруючий чоловік освячується дружиною віруючою, і дружина невіруюча освячується чоловіком віруючим; інакше діти ваші були б нечисті, а тепер святі.
15А якщо невіруючий хоче розірвати шлюб, нехай розлучається; брат чи сестра у таких випадках не зв’язані; до миру закликав нас Господь.
16Звідки ти знаєш, дружино, чи не врятуєш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, що не врятуєш дружину?
17Тільки кожний чини так, як Бог йому визначив, і кожний, як Господь закликав; так я наказую всім церквам.
18Чи покликаний хтось обрізаним, не приховуй; чи покликаний хтось необрізаним, не обрізайся.
19Обрізання ніщо, і необрізання ніщо; але все – у дотриманні заповідей Божих.
20Кожний нехай лишається у тому званні, в якому покликаний.
21Чи рабом був ти прикликаний, не бентежся; але якщо можеш стати вільним, то краще скористайся з цього.
22Бо той, хто покликаний Господом, будучи рабом, є вільний Господа; так само й той, хто прикликаний вільним, є слуга Христів.
23Ви викуплені за високу ціну! Не ставайте рабами людей.
24У якому званні хтось покликаний, браття, у тому кожний залишайся перед Богом.
25Відносно дівоцтва я не маю настанов од Господа, але даю пораду, як той, що одержав від Господа милість бути Йому вірним.
26Отож, з огляду на теперішні утиски, визнаю за краще чоловікові залишатися так.
27Чи з’єднаний ти з дружиною? Не шукай розлучення. Чи залишився без дружини? Не шукай дружини.
28А втім, якщо й одружишся, не згрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішить. Але такі будуть мати тілесні страждання; а мені вас шкода.
29Я вам кажу, браття: Час уже нетривалий, аж так, що ті, котрі мають дружин, мусять бути, як ті, що не мають;
30І ті, що плачуть, як ті, що не плачуть, і ті, що радіють, як ті, що не радіють, і ті, що купляють, як ті, що не придбали;
31І ті, що користуються цим світом, як ті, що не користуються; бо минає образ світу цього.
32А я хочу, щоб ви були без турбот. Неодружений нехай піклується про Господа, як догодити Господові;
33А одружений піклується світським, як догодити дружині. Є різниця між заміжньою і дівчиною.
34Незаміжня турбується про Господа, як догодити Господові, аби святою бути і тілом, і духом; а заміжня опікується світським, як догодити чоловікові.
35Кажу це для вашої ж таки користі, не для того, щоб накласти на вас пута, але для того, щоб із побожністю і ревно служити Господові без зволікань.
36А якщо хтось вважає непристойним для своєї дівчини те, щоб вона у зрілому віці залишалася так, то нехай чинить, як хоче, – не згрішить; нехай такі виходять заміж.
37Але хто непохитно твердий у серці своєму, і, не маючи нужди, але є господарем своєї волі, вирішив у серці своєму берегти свою дівчину, – той гаразд чинить.
38А тому той, хто віддає свою дівчину (доньку) заміж, чинить добре; а той, що не віддає, чинить краще.
39Дружина зв’язана законом, аж доки живий чоловік її; а якщо чоловік її помре, вільна вийти, за кого хоче, тільки в Господі.
40Але вона щасливіша, якщо залишиться так, на мою пораду; а я гадаю, що маю Духа Божого.