1Нагадую вам, браття, Євангелію, яку я благовістив вам, котру ви прийняли, в котрій, отже й утвердилися,
2Котрою ви рятуєтеся, якщо викладене вам утримуєте так, як я благовістив вам, якщо тільки ви увірували не марно.
3Бо я найперше передав вам, що сам прийняв, тобто, що Христос помер за гріхи наші, за Писанням.
4І що Він похований був, і що воскрес третього дня, за Писанням,
5І що з’явився Кифі, а потім дванадцятьом;
6Потім з’явився більше, аніж п’ятистам браттям водночас, із котрих більша частина донині жива, а деякі спочили.
7Відтак з’явився Якові, а також усім Апостолам;
8А по всіх з’явився мені, як такому що народився невчасно.
9Бо я найменший з Апостолів, і не вартий називатися Апостолом, тому що переслідував Церкву Божу.
10Але благодаттю Божою є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, але я потрудився більше від усіх них; а втім, не я, а благодать Божа, котра зі мною.
11Отож, чи я, чи вони, але ми отак проповідуємо, і ви так увірували.
12А якщо про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то чому деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?
13Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес;
14А якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна й віра ваша.
15Причому, ми стали б лжесвідками про Бога, тому що засвідчували б про Бога, що Він воскресив Христа, Котрого Він не воскрешав, якщо, отже, мертві не воскресають;
16Бо коли мертві не воскресають, то Христос також не воскрес;
17А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна; ви ще в гріхах ваших;
18А тому й померлі у Христі загинули.
19І якщо ми лише в цьому житті сподіваємося на Христа, то ми найнещасніші з-поміж людей.
20Але Христос воскрес із мертвих, первісток із померлих.
21Бо як ото смерть через людину, так само через людину й воскресіння мертвих.
22Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.
23Кожний своєю чергою: первісток Христос, потім Христові, як Він прийде.
24А опісля кінець, коли Він передасть Царство Богові і Батькові, коли усуне всілякий уряд і всіляку владу й силу;
25Бо Йому належить царювати, аж доки покладе усіх ворогів під ноги Свої.
26А останній ворог – смерть – знищиться.
27Тому що все упокорив під ноги Його; а коли сказано, що Йому все упокорене, то зрозуміло, що, окрім Того, Котрий підкорив Йому все.
28А коли все підкорить Йому, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, нехай же буде Бог усе в усьому.
29Інакше, що чинять ті, що хрестяться для мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо й хреститися для мертвих?
30Навіщо також ми повсякчас зазнаємо лихоліття?
31Я щодня помираю: засвідчую це похвалою вашою, браття, котру я маю у Христі Ісусі, Господі нашому.
32На розсуд людський, коли я боровся зі звірями в Ефесі, то яка мені була користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти і пити, бо завтра помремо?
33Не дайте себе обдурити: лихе товариство псує добрі звичаї (мораль).
34Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на ваш сором, деякі з вас не відають Бога.
35Але скаже хтось: Як воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть?
36Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре;
37І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне, чи якесь інше;
38Але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожному насінню своє тіло.
39Не всіляка плоть така сама плоть; але інша плоть у людей, ще інша плоть у тварин, інша – в риби, а ще інша – у птахів.
40Є тіла небесні і тіла земні; але інша слава небесних, а інша – земних;
41Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зоря від зорі різниться славою.
42Так само й під час воскресіння мертвих: сіється в тлінне, постає в нетлінному;
43Сіється в неславу, а постане у славі; сіється в немочі, а постане в силі;
44Сіється тіло плотське, а постане тіло духовне. Є тіло плотське, а є тіло й духовне.
45Так і написано: Перший чоловік Адам став душею живою; а останній Адам є Дух животворний.
46Проте не духовне передніше, а тілесне, відтак духовне.
47Перший чоловік – із землі, рукотворний; другий чоловік – Господь з неба.
48Який рукотворний, такі й рукотворні; і Який небесний, такі ж небесні;
49І, як носили ми образ рукотворного, будемо носити й образ небесного.
50Але те скажу вам, браття, що плоть і кров не можуть успадкувати Царство Боже, і тлін не успадковує нетлінне.
51Повідую вам таємницю: не всі ми помремо, але всі перевтілимося.
52Несподівано, в одну мить, при останній сурмі: бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перевтілимося.
53Бо тлінному цьому належить одягтися в нетлінне, і смертному цьому – одягнутися в безсмертя.
54А коли оце тлінне зодягнеться в нетлінне, і оце смертне зодягнеться в безсмертне, тоді справдиться слово написане: Поглинута смерть перемогою.
55Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?
56А жало смерти – гріх; а сила гріха – Закон.
57Дяка Богові, що дарував нам перемогу Господом нашим Ісусом Христом!
58Отож, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди майте успіх у справі Господній, знаючи, що праця ваша не марна перед Господом.