1І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, син мій, котрого одного вибрав Бог, молодий ще і нетривкий, а справа ця велика; тому що не для чоловіка споруда ця, а для Господа Бога.
2Я докладав усіх зусиль, щоб заготовити для дому Бога мого золото для золотих знарядь, і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і деревину для дерев’яних, каміння шогамське і каміння для опорядження, каміння нофеське й каміння гарне і барвисте, і всіляке коштовне і багато мармуру.
3І ще, за моєї любови до дому Бога мого, є у мене скарби власні із золота і срібла, і їх я віддаю для дому Бога мого, понад те, що заготовив я для святого дому:
4Три тисячі талантів золота, золота офірського, і сім тисяч талантів очищеного срібла на покриття стін тих домів.
5Для кожної із золотих речей, і для кожної із срібних, і для всякого виробу рук художницьких. Чи не розщедриться іще хтось внести пожертву для Господа?
6І почали приносити пожертви старшини родин, і старшини колін Ізраїлевих, і старшини тисяч і сотень, і старшини над маєтностями царя.
7І дали на облаштування дому Божого п’ять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, і срібла десять тисяч талантів, і міді вісімнадцять тисяч талантів, і заліза сто тисяч талантів.
8І в кого виявилося коштовне каміння, ті віддали і його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхіїла ґершонівця.
9І радів народ за ревність їхню, тому що вони від усього серця несли пожертву Господові, а також і цар Давид вельми тішився.
10І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: Благословенний Ти, Господе, Боже Ізраїлів, батька нашого, від віку й до віку!
11Твоя, Господе, велич, і могутність, і слава, і перемога, і препишність, і все, що на небі, і на землі, Твоє; Твоє, Господе, царство, і Ти найвищий від усього, як Володар.
12І багатство, і слава від Тебе, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність; і під владою Твоєю звеличилося і зміцнилося все.
13І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе, і хвалимо величне ймення Твоє.
14Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї одержане ми віддали Тобі.
15Тому що мандрівники ми перед Тобою і захожі, як і всі батьки наші; мов тінь, дні наші на землі, і немає нічого тривкого.
16Господе, Боже наш! Уся оця безліч, котру ми приготували для побудови дому Тобі, святому йменню Твоєму, від руки Твоєї воно, і все Твоє.
17Знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серце і любиш щирість; я від чистого серця мого пожертвував все оце, і нині бачу, що народ Твій, який тут є, з радістю несе пожертву Тобі.
18Господе, Боже Авраама, Ісаака і Ізраїля, батьків наших! Збережи це наповік, оцю прихильність думок, серця народу Твого, і наверни серце їхнє до Тебе.
19А Соломонові, синові моєму, дай серце правдиве, щоб дотримуватися заповідей Твоїх, одкровень Твоїх, і настановлень Твоїх, і звершити все це і збудувати палац, для котрого я зібрав підготовлене.
20І сказав Давид всьому зібранню: Благословіть Господа, Бога нашого. І благословило все зібрання Господа, Бога батьків своїх, і припало, і вклонилося до землі Господові і цареві.
21І принесли Господові пожертви, і піднесли усеспалення Господові другого після цього дня: тисячу телят і тисячу баранів, тисячу ягнят з поливним приношенням і багато пожертв од всього Ізраїля.
22І їли, і пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге зацарювали Соломона, сина Давидового, і помазали перед Господом на правителя верховного, а Садока на священика.
23І сів Соломон на троні Господньому як цар, замість Давида, батька свого, і був вельми ущедрений, і увесь Ізраїль підкорився йому.
24І всі старшини і лицарі також, і всі сини царя Давида підкорилися Соломонові – цареві.
25І звеличив Господь Соломона перед очима всього Ізраїля, і подарував йому славу царства, якої не мав передніше від нього жодний цар Ізраїля.
26І Давид, син Єссеїв, царював понад усім Ізраїлем.
27А часу царювання його над Ізраїлем було сорок літ; у Хевроні царював він сім літ, і в Єрусалимі царював тридцять три роки.
28І помер він у поважній, добрій старості, насичений життям, багатством і славою; і зацарював Соломон, син його, замість нього.
29Справи царя Давида, перші і останні, описані у записах Самуїла, ясновидця, і в записах Натана-пророка, і в записах Ґада-ясновидця.
30Так само і все царювання його, і мужність його, і події, які сталися з ним, і з Ізраїлем, і з усіма земними царствами.