1За рік, о тій порі, коли царі виходять на війну, вивів Йоав військо і почав розоряти землю аммонійців, і прийшов і взяв в облогу Раббу, а Давид залишався в Єрусалимі. А Йоав, завоювавши Раббу, зруйнував її.
2І взяв Давид корону царя їхнього з голови його; і знайшов, що вага її – талант золота, а на ній каміння коштовне, – і поклали її на голову Давидову! І здобичі дуже багато виніс із міста.
3А народ, котрий був у ньому, вивів і спонукав до роботи пилками і залізними молотилами та сокирами. Так учинив Давид з усіма містами аммонійців, і повернувся Давид і весь народ до Єрусалиму.
4Після цього розпочалася війна з филистимлянами, у Ґезері. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були упокорені.
5І була ще війна з филистимлянами. Тоді Елханан, син Яірів, уразив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, у котрого держак списа був, як ткацький вал!
6Була іще битва у Ґаті. А там був чоловік значного зросту, котрий мав по шість пальців – всього двадцять чотири. Він також був із нащадків Рефая.
7Він зневажав Ізраїля, але Йонатан, син Шім’ї, Давидового брата, забив його.
8Ці також мали походження від Рефая у Ґаті, і впали від руки Давида і від руки його служників.