Zephaniah 3
1 Горе місту нечистому й оскверненому, пригноблювачу!
2 Не слухає голосу, не приймає настановлення, на Господа не уповає, до Бога свого не наближається.
3 Князі його посеред нього — леви, що рикають, судді його — вечірні вовки, які не залишають до ранку жодної кістки.
4 Пророки його — люди легковажні, віроломні; священики його осквернюють святиню, зневажають закон.
5 Господь праведний посеред нього, не робить неправди, щоранку являє суд Свій незмінно; але беззаконник не знає сорому.
6 Я знищив народи, зруйнував твердині їх; порожніми зробив вулиці їх, так що ніхто вже не ходить по них; зруйновані міста їх: немає жодної людини, немає жителів.
7 Я говорив: «бійся тільки Мене, приймай настановлення!» і не буде знищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я визначив йому; а вони старанно намагалися псувати всі свої дії.
8 Отже, чекайте на Мене, — говорить Господь, — до того дня, коли Я повстану для спустошення, бо Мною визначено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревности Моєї пожерта буде вся земля.
9 Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі закликали ім’я Господа і служили Йому однодушно.
10 Із зарічних країн Ефіопії поклонники Мої, діти розсіяних Моїх, принесуть Мені дари.
11 У той день ти не будеш осоромлювати себе всякими вчинками твоїми, якими ти грішив проти Мене, бо тоді Я видалю із середовища твого тих, що марнославляться твоєю знатністю, і не будеш більше звеличуватися на святій горі Моїй.
12 Але залишу серед тебе народ смиренний і простий, і вони будуть уповати на ім’я Господнє.
13 Залишки Ізраїля не будуть чинити неправди, не стануть говорити лжу, і не знайдеться у вустах їх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потривожить їх.
14 Веселися, дочко Сиону! торжествуй, Ізраїлю! веселися і радуйся від усього серця, дочко Єрусалима!
15 Скасував Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь, цар Ізраїлів, посеред тебе: вже більше не побачиш зла.
16 У той день скажуть Єрусалиму: «не бійся», і Сиону: «нехай не слабнуть руки твої!»
17 Господь Бог твій посеред тебе, Він сильний спасти тебе; звеселиться за тебе радістю, буде милостивий з любови Своєї, буде торжествувати за тебе з радістю.
18 Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу: твої вони, на них тяжіє ганьба.
19 Ось, Я стисну всіх гнобителів твоїх у той час і спасу кульгаве, і зберу розсіяне, і приведу їх у пошану й іменитість на всій цій землі ганьби їх.
20 У той час приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас іменитими і почесними між усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, — говорить Господь.