Zechariah 5
1 І знову звів я очі мої і побачив: ось летить сувій.
2 І сказав він мені: що бачиш ти? Я відповів: бачу сувій, який летить; довжина його двадцять ліктів, а ширина його десять ліктів.
3 Він сказав мені: це прокляття, що виходить на лице всієї землі; бо всякий, хто краде, буде знищений, як написано на одному боці, і всякий, хто клянеться неправдиво, знищений буде, як написано на другому боці.
4 Я навів його, — говорить Господь Саваоф, — і воно ввійде у дім злодія й у дім того, хто клянеться Моїм ім’ям неправдиво, і перебуватиме у домі його, і знищить його, і дерева його, і камені його.
5 І вийшов ангел, який говорив зі мною, і сказав мені: зведи ще очі твої і подивися, що це виходить?
6 Коли ж я сказав: що це? Він відповів: це виходить ефа, і сказав: це образ їх по всій землі.
7 І ось, шматок свинцю піднявся, і там сиділа одна жінка посеред ефи.
8 І сказав він: ця жінка — саме нечестя, і кинув її всередину ефи, а на отвір її кинув свинцевий шматок.
9 І підвів я очі мої і побачив: ось, з’явилися дві жінки, і вітер був у крилах їхніх, і крила у них як крила лелеки; і підняли вони ефу і понесли її між землею і небом.
10 І сказав я ангелу, який говорив зі мною: куди несуть вони цю ефу?
11 Тоді сказав він мені: щоб спорудити для неї дім у землі Сеннаар, і коли буде все приготоване, то вона поставиться там на своїй основі.