Zechariah 11— 2004

¹Відчиняй, Ливане, ворота твої, і нехай пожере вогонь кед­ри твої.

²Ридай, кипарисе, бо упав кедр, бо і величні спустошені; ридайте, дуби васанські, бо повалився непрохідний ліс.

³Чутний голос ридання пастухів, тому що спустошено привілля їх; чутне рикання молодих левів, тому що спустошена краса Йордану.

⁴Так говорить Господь Бог мій: паси овець, приречених на заколення,

⁵яких покупці убивають безкарно, а ті, що продали, говорять: «благословенний Господь; я розбагатів!» і пастухи їх не шкодують за ними.

⁶Бо Я не буду більше ми́лувати жителів землі цієї, — говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного у руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх.

⁷І буду пасти овець, приречених на заколення, овець воістину бідних. І візьму Собі два жез­ли, і назву один — благоволінням, другий — путами, і ними буду пасти овець.

⁸І знищу трьох з пастирів у один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їх душа відвертається від Мене.

⁹Тоді скажу: не буду пасти вас; та, що помирає, — нехай помирає, і та, що гине, — нехай гине, а ті, що залишаються, нехай їдять плоть одна одної.

¹⁰І візьму жезл Мій — благовоління і переломлю його, щоб знищити завіт, який уклав Я з усіма народами.

¹¹І він знищений буде у той день, і тоді дізнаються бідні вівці, які очікують Мене, що це слово Господа.

¹²І скажу їм: якщо угодно вам, то дайте Мені платню Мою; якщо ж ні, — не давайте; і вони відважать на сплату Мені тридцять срібників.

¹³І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю, — висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара.

¹⁴І переломив Я другий жезл Мій — «пута», щоб розірвати братерство між Іудою й Ізраїлем.

¹⁵І Господь сказав мені: ще візьми собі знаряддя одного із нерозумних пастухів.

¹⁶Бо ось, Я поставлю на цій землі пастуха, який про загиблих не турбується і загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а м’ясо повнотілих­ буде їсти і копита їх відірве.

¹⁷Горе негідному пастухові, який залишає стадо! меч на руку його і на праве око його! рука його зовсім засохне, і праве око його зовсім осліпне.