Revelation 16— 2004

¹І почув я з храму гучний голос, що говорив до семи ан­гелів: ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю.

²Пішов перший ангел і вилив чашу свою на землю: і зробилися тяжкі й огидні гній­ні рани на людях, які мали начертання звіра і поклонялися образу його.

³Другий ангел вилив ча­шу свою в море: і зробилася кров, ніби мер­ця, і все одушевлене померло в морі.

⁴Третій ангел вилив ча­шу свою у річки і джерела вод: і зробилася кров.

⁵І почув я ангела вод, який говорив: праведний Ти, Гос­поди, Який є і був, і святий, тому що так судив;

⁶за те, що вони про­лили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони достой­ні того.

⁷І почув я іншого, який го­ворив від жертовника: так, Госпо­ди Боже Вседержите­лю, істинні і праведні суди Твої.

⁸Четвертий ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому па­лити людей вогнем.

⁹І палила людей сильна спека, і вони хулили ім’я Бога, Який має владу над цими покараннями, і не напоумилися, щоб віддати Йому славу.

¹⁰П’ятий ангел вилив чашу свою на престіл звіра: і зробилося царство його темне, і вони кусали язики свої від страждання,

¹¹і хулили Бога небесно­го за страждання свої і за кари на них; і не розкаялись у ділах своїх.

¹²Шостий ангел вилив ча­шу свою у велику ріку Євфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного.

¹³І бачив я, що виходять з уст дракона, і з уст зві­ра, і з уст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб:

¹⁴це — бісівські духи, що творять знамення; вони виходять до царів землі усієї вселенної, щоб зібрати їх на битву в оний великий день Бога Вседержителя.

¹⁵Ось, іду, як злодій: бла­женний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому нагим і щоб не побачили сорому його.

¹⁶І він зібрав їх на місце, яке по-єврейськи зветься Армагеддон.

¹⁷Сьомий ангел вилив ча­шу свою на повітря: і з храму небесного від престолу про­лунав гучний голос, який ска­зав: звершилось!

¹⁸І з’явилися блискавки, громи і голоси, і стався ве­ликий землетрус, якого не бувало з тієї пори, як люди на землі. Такий землетрус! Такий великий!

¹⁹І міс­то велике розпало­ся на три частини, і міста язичницькі впали, і Вавилон великий згаданий пе­ред Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його.

²⁰І всякий острів зник, і гір не стало;

²¹і град, завбільшки як та­лант, упав з неба на людей; і хулили люди Бога за покаран­ня градом, тому що пока­ран­ня від нього було дуже тяжке.