Psalms 68
1 Начальнику хору. На шошаннимі. Псалом Давида. (Пророчий).
2 Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі [моєї].
3 Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене.
4 Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога [мого].
5 Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене.
6 Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе.
7 Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже.
8 Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє.
9 Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.
10 Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене.
11 Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене.
12 Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них.
13 Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино.
14 А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого.
15 Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води.
16 Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині.
17 Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене.
18 Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене.
19 Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене.
20 Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою.
21 Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося.
22 І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом.
23 Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря — пасткою.
24 Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни.
25 Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх.
26 Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого.
27 Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання.
28 Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.
29 Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться.
30 А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене.
31 Я буду славити в піснях ім’я Бога [мого], буду прославляти Його хвалою.
32 І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами.
33 Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа.
34 Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх.
35 Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них.
36 Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його.
37 І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому.