1Начальнику хору. Повчання Давида,
2після того, як приходив Доїк ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха.
3Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день?
4Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена — таке твоє лукавство.
5Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду.
6Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу.
7За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих.
8Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]:
9«Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм».
10А я, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік.
11Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх.