1Псалом Давида. [Проти Голіафа.] Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви.
2Він — милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він — щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене.
3Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них?
4Людина — як подих вітру; дні її — як тінь, що зникає.
5Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір — і з них піде дим.
6Блисни блискавкою — і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої — і розвій їх.
7Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, — з руки синів чужих,
8що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.
9Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі,
10бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого.
11Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.
12Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах.
13Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших.
14Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших.
15Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь — Бог його.