Psalms 107
1 Начальнику хору. Псалом Давида. Боже хвали моєї! Не мовчи.
2 Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.
3 Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини;
4 за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся;
5 віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою.
6 Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.
7 Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.
8 Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.
9 Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою.
10 Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх.
11 Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.
12 Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його;
13 нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його.
14 Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.
15 Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,
16 за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її.
17 Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.
18 Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його;
19 і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.
20 Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!
21 Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.
22 Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.
23 Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.
24 Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.
25 І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.
26 Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї.
27 Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.
28 Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.
29 А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.
30 А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,
31 бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою. Слава…