Psalms 104
1 Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
2 Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?
3 Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости.
4 Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм,
5 щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм.
6 Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня.
7 Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря.
8 Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою.
9 І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю.
10 І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.
11 Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.
12 І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому.
13 Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його.
14 Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.
15 Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні.
16 І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа.
17 Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона.
18 Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних.
19 Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові.
20 Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.
21 Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,
22 дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі.
23 І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх].
24 І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його;
25 Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього.
26 І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі,
27 розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.
28 Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих,
29 і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх.
30 Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.
31 І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки.
32 І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них,
33 бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми.
34 Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,
35 але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх,
36 стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,
37 приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх;
38 проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю;
39 осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.
40 Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його.
41 і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними.
42 Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою.
43 Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє.
44 Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.
45 Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його.
46 І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.
47 Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.
48 Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя! Слава…