Proverbs 14
1 Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2 Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
3 У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
4 Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
5 Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
6 Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
7 Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
8 Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
9 Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
10 Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
11 Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
12 Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
13 І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
14 Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
15 Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
16 Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17 Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
18 Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
19 Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
20 Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
21 Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
22 Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
23 Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
24 Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
25 Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
26 У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
27 Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
28 У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
29 У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
30 Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
31 Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
32 За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
33 Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
34 Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
35 Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.