Philippians 1— 2004

¹Павло i Тимофiй, раби Ісуса Христа, всiм святим у Христi Iсусi, що перебувають у Филипах, з єпископами i дияконами:

²благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.

³Дякую Боговi моєму при всякій згадці про вас,

⁴завжди у кож­нiй молитвi моїй про всiх вас, при­носячи з радiстю молитву мою,

⁵за вашу участь у благовiстуваннi вiд першого дня аж донинi,

⁶будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре дiло, вершитиме його аж до дня Iсуса Христа,

⁷як i належить менi думати про всiх вас, бо я маю вас у серцi у кайданах моїх, при захистi та утвердженнi благовiстя, вас усiх, як спiвучасникiв моїх у благодатi.

⁸Бог — свiдок, що я люблю всiх вас любов’ю Iсуса Христа

⁹i молюся за те, щоб любов ваша ще бiльше i бiльше зростала в пiзнан­нi та всякому почуттi,

¹⁰щоб, пiзнаючи те, що краще, ви були чистi i не спiткнулися в день Хрис­та,

¹¹наповненi плодами праведности Iсусом Христом, на славу i похвалу Божу.

¹²Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило бiльшому успiху благо­вiстя,

¹³бо моє ув’язнення за Христа стало вiдомим усiй преторiї та всiм iншим,

¹⁴i бiльшість з братiв у Господi, пiдбадьорив­шись кайданами мої­ми, почали смiливi­ше, безбоязно проповi­дувати слово Боже.

¹⁵Деякi, правда, через заздрощі i суперництво, а iншi з доброї волі Христа проповiдують.

¹⁶Однi з суперництва проповiду­ють Христа не чисто, думаючи збiльшити тягар кайданів моїх,

¹⁷а iншi — з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовiс­тя.

¹⁸Але що до того? Як би не проповiдували Христа, удавано або щиро, я й тому радiю i радiти­му,

¹⁹бо знаю, що це послужить менi на спасiння за вашою молит­вою i спiвдiянням Духа Iсуса Христа,

²⁰при впев­неностi й надiї моїй, що я нi в чому не буду осоромлений, але при всякому дерзновеннi i тепер, як i завжди, возвеличиться Хрис­тос у тiлi моєму, чи то життям, чи смертю.

²¹Бо для мене життя — Христос, i смерть — надбання.

²²Якщо ж життя у плотi дає плiд моєму ділу, то не знаю, що обрати;

²³вабить мене те й інше: маю бажання визволитися i бути з Христом, бо це незрiвнянно краще;

²⁴а залишатися в плотi потрiбнiше для вас.

²⁵I я певно знаю, що зостанусь i буду з усiма вами для вашого успi­ху й радости у вiрi,

²⁶щоб похвала ваша у Христi Iсусi примножи­ла­ся че­рез мене, при моєму друго­му приходi до вас.

²⁷Тiльки жи­вiть достойно благовiстя Христового, щоб менi, чи прийду я i побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусi, змагаючись однодушно за вiру євангельську.

²⁸Hе лякайтесь нi в чому противникiв; це для них ознака погибелi, а для вас — спасiння. I це вiд Бога,

²⁹тому що вам дано ради Христа не тiльки вiрувати в Hього, але й страждати за Hього,

³⁰таким самим подвигом, який ви бачили в менi i нинi чуєте про мене.