1Павло, в’язень Iсуса Христа, i Тимофiй брат Филимоновi улюбленому i спiвробiтниковi нашому,
2і Апфiї‚ сестрi улюбленiй, та Архиповi, сподвижниковi нашому, i домашнiй твоїй церквi:
3благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.
4Дякую Боговi моєму, завжди згадуючи про тебе в молитвах моїх,
5коли чую про твою любов i вiру, яку маєш до Господа Iсуса i до всiх святих,
6щоб спiльнiсть вiри твоєї стала дiяльною у пiзнаннi всякого у вас добра у Христi Iсусi.
7Бо ми маємо велику радiсть i втiшення в твоїй любовi; тому що тобою, брате, заспокоєнi серця святих.
8Тому, маючи велике у Христi дерзновення наказувати тобi, що треба,
9любови заради краще прошу, не хто iнший, як я, Павло старець, а тепер i в’язень Iсуса Христа;
10прошу тебе за сина мого Онисима, котрого я зродив у кайданах моїх.
11Вiн був колись непотрiбний для тебе, а тепер потрiбний тобi i менi; я повертаю його тобi,
12а ти прийми його, як моє серце.
13Я хотiв при собi затримати його, щоб вiн замiсть тебе послужив менi в кайданах за благовiстя;
14але без твоєї волі нiчого робити не хотiв, щоб добре дiло твоє було не вимушене, а добровiльне.
15Бо, можливо, вiн для того тимчасово вiдлучився, щоб ти прийняв його назавжди,
16вже не як раба, але вище за раба, брата улюбленого, особливо менi, а тим бiльше тобi, i за плоттю, i в Господi.
17Отже, якщо ти маєш єднання зi мною, то прийми його, як мене.
18Коли ж вiн чимось образив тебе або винен, зарахуй це менi.
19Я, Павло, написав моєю рукою: я віддам; не кажу тобi про те, що ти і самого себе менi винен.
20Так, брате, дай менi скористатися тобою у Господi; заспокой моє серце у Господi.
21Надiючись на твою слухнянiсть, я написав тобi, знаючи, що ти зробиш i бiльше, нiж кажу.
22Одночасно приготуй для мене i примiщення, бо сподiваюся, що вашими молитвами я буду дарований вам.
23Вiтають тебе Епафрас, співв’язень мій у Христі Iсусі,
24Марк, Аристарх, Димас, Лука — спiвробiтники мої.
25Благодать Господа нашого Iсуса Христа з духом вашим. Амiнь.