1І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2зроби собі дві срібні труби, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для зняття станів;
3коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу в скинію зібрання;
4коли однією трубою засурмлять, зберуться до тебе князі й тисячоначальники Ізраїлеві;
5коли засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до сходу;
6коли в другий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півдня; [коли засурмите в третій раз тривогу, піднімуться стани, що стають до моря; коли в четвертий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півночі;] тривогу нехай сурмлять при вирушенні їх у путь;
7а коли потрібно зібрати зібрання, сурміть, але не тривогу;
8сини Ааронові, священики, повинні сурмити трубами: це буде вам постановою вічною у роди ваші;
9і коли підете на війну в землі вашій проти ворога, що нападає на вас, сурміть тривогу трубами, — і будете пом’януті перед Господом, Богом вашим, і врятовані будете від ворогів ваших;
10і в день радости вашої, і в свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть трубами при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших, — і це буде нагадуванням про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.
11У другий рік, у другий місяць, у двадцятий день місяця піднялася хмара від скинії одкровення;
12і вирушили сини Ізраїлеві за станами своїми з пустелі Синайської, і зупинилася хмара в пустелі Фаран.
13І піднялися вони в перший раз, за велінням Господнім, даним через Мойсея.
14Піднято було по-перше прапор стану синів Іудиних за ополченнями їх; над ополченням їх Наассон, син Аминадава;
15і над ополченням коліна синів Іссахарових Нафанаїл, син Цуара;
16і над ополченням коліна синів Завулонових Елиав, син Хелона.
17І знята була скинія, і пішли сини Гирсонові і сини Мерарині, що носять скинію.
18І піднято було прапор стану Рувимового за ополченнями їх; і над ополченням його Елицур, син Шедеура;
19і над ополченням коліна синів Симеонових Шелумиїл, син Цуришаддая;
20і над ополченням коліна синів Гадових Елиасаф, син Регуїла.
21Потім пішли сини Каафові, що носять святилище; скинія ж була поставлена до приходу їх.
22І піднято було прапор стану синів Єфремових за ополченнями їх; і над ополченнями їх Елишама, син Аммиуда;
23і над ополченням коліна синів Манассіїних Гамалиїл, син Педацура;
24і над ополченням коліна синів Веніамінових Авидан, син Гидеонія.
25Останнім із усіх станів піднято було прапор стану синів Данових з ополченнями їх; і над ополченням Ахиєзер, син Аммишаддая;
26і над ополченням коліна синів Асирових Пагиїл, син Охрана;
27і над ополченням коліна синів Неффалимових Ахира, син Енана.
28Ось порядок ходу синів Ізраїлевих за ополченнями їх. І вирушили вони.
29І сказав Мойсей Ховаву, сину Рагуїловому, мадианитянину, родичеві Мойсея: ми вирушаємо в те місце, про яке Господь сказав: вам віддам його; йди з нами, ми зробимо тобі добро, тому що Господь добре прорік про Ізраїль.
30Але він сказав йому: не піду; я піду у свою землю і на свою батьківщину.
31Мойсей же сказав: не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і будеш для нас оком;
32якщо підеш з нами, то добро, яке Господь зробить нам, ми зробимо тобі.
33І вирушили вони від гори Господньої на три дні путі, і ковчег завіту Господнього йшов перед ними три дні путі, щоб знайти їм місце, де зупинитися.
34І хмара Господня осіняла їх вдень, коли вони вирушали зі стану.
35Коли піднімався ковчег у путь, Мойсей говорив: встань, Господи, і розвіються вороги Твої, і побіжать від лиця Твого ненависники Твої!
36А коли зупинявся ковчег, він говорив: повернись, Господи, до тисяч і десятків тисяч Ізраїля!