1Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.
2І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
3Ісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.
4І говорить йому Ісус: гляди ж, нікому не розповідай, але піди покажися священикові і принеси дар, який повелів у законі Мойсей, на свідчення їм.
5А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його:
6Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає.
7І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його.
8Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій.
9Бо і я — людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить.
10Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.
11Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;
12А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів.
13І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.
14Прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тещу його, що лежала в гарячці,
15і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і слугувала Йому.
16Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих,
17щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби.
18А як побачив Ісус довкола Себе багато народу, звелів ученикам відпливти на другий бік.
19Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.
20І каже йому Ісус: лисиці мають нори і птахи небесні — гнізда, Син же Людський не має де голови прихилити.
21Інший же з учеників Його сказав Йому: Господи! Дозволь мені перше піти і поховати батька мого.
22Але Ісус сказав йому: іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців.
23І як увійшов Він у човен, за Ним пішли ученики Його.
24І ось піднялися хвилі великі на морі, аж човен покривало; Він же спав.
25Тоді ученики Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи, рятуй нас, гинемо.
26І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловіри? Відтак, уставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
27Люди ж, дивуючись, говорили: Хто Цей, що і вітри, й море слухають Його?
28І коли Він прибув на другий бік, до країни Гергесинської, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29І ось вони закричали: що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.
30А віддалік паслося велике стадо свиней.
31І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.
32І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли у стадо свиней. І ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилось у воді.
33Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все і про те, що було з біснуватими.
34І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов від їхнього краю.