1І, вийшовши, Ісус пішов від храму; і підійшли до Нього ученики Його, щоб показати Йому будівлі храму.
2Ісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
3Коли ж сидів Він на горі Елеонській, то приступили до Нього ученики на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде і яке знамення Твого пришестя і кінця віку?
4Ісус сказав їм у відповідь: стережіться, щоб хто не спокусив вас,
5бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме: «я Христос», і багатьох спокусять.
6Також почуєте про війни і чутки про війни. Глядіть, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, та це ще не кінець.
7Постане бо народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, моровиці і землетруси у різних місцях;
8усе ж це — лиш початок хвороб.
9Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи через ім’я Моє.
10І тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного;
11і багато лжепророків з’явиться і багатьох спокусять;
12і через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох.
13Хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
14І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець!
15Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, — хто читає, нехай розуміє, —
16тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори.
17І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого;
18і хто на полі, той нехай не вертається взяти одяг свій.
19Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
20Моліться ж, щоб не сталася втеча ваша взимку або в суботу,
21бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині і не буде.
22І якби не вкоротилися ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних скоротяться ті дні.
23Тоді, якщо хто скаже вам: ось тут Христос, або: отам, не йміть віри.
24Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних.
25Ось Я наперед сказав вам.
26Отже, коли скажуть вам: «ось Він у пустелі», — не виходьте; «ось Він у потаємних кімнатах», — не йміть віри.
27Бо, як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського.
28Бо де буде труп, там зберуться орли.
29І враз, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються.
30І тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою.
31І пошле ангелів Своїх з сурмою гучноголосою; і зберуть обраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до кінця їх.
32Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо.
33Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
34Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде.
35Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть.
36Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один.
37Але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського;
38бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
39і не думали, поки не прийшов потоп і не забрав усіх, — так буде і в пришестя Сина Людського.
40Тоді з двох, що будуть у полі, одного буде забрано, а другого залишено;
41дві, що мелють на жорнах: одну буде забрано, а другу залишено.
42Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде.
43Але це ви знайте, що, якби знав господар дому, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
44Тому і ви будьте готові, бо в ту годину, про яку й не думаєте, прийде Син Людський.
45Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставить над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
46Блажен той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.
47Істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
48Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
49і почне бити товаришів своїх, їсти й пити з п’яницями, —
50то прийде господар раба того в той день, в який він не сподівається, і в годину, про яку не знає.
51І розсіче його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.