1Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового.
2Авраам породив Ісаака; Ісаак породив Якова; Яків породив Іуду та братів його;
3Іуда породив Фареса і Зару від Фамари; Фарес породив Есрома; Есром породив Арама;
4Арам породив Аминадава; Аминадав породив Наасона; Наасон породив Салмона;
5Салмон породив Вооза від Рахави; Вооз породив Овида від Руфи; Овид породив Єссея;
6Єссей породив Давида царя; Давид цар породив Соломона від дружини Урієвої;
7Соломон породив Ровоама; Ровоам породив Авию; Авия породив Асу;
8Аса породив Іосафата; Іосафат породив Іорама; Іорам породив Озію;
9Озія породив Іоафама; Іоафам породив Ахаза; Ахаз породив Єзекію;
10Єзекія породив Манассію; Манассія породив Амона; Амон породив Іосію;
11Іосія породив Іоакима; Іоаким породив Єхонію та братів його до переселення вавилонського.
12По переселенні ж вавилонському Єхонія породив Салафиїла; Салафиїл породив Зоровавеля;
13Зоровавель породив Авиуда; Авиуд породив Єлиакима; Єлиаким породив Азора;
14Азор породив Садока; Садок породив Ахима; Ахим породив Еліуда;
15Еліуд породив Єлеазара; Єлеазар породив Матфана; Матфан породив Якова;
16Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, від Якої народився Ісус, названий Христом.
17Отже, всіх поколінь від Авраама до Давида чотирнадцять родів; і від Давида до переселення вавилонського чотирнадцять родів; і від переселення вавилонського до Христа чотирнадцять родів.
18Різдво Ісуса Христа було так: по зарученні Матері Його Марії з Йосифом, перш ніж зійтися їм, виявилося, що Вона має в утробі від Духа Святого.
19Йосиф же, чоловік Її, будучи праведним і не бажаючи ославити Її, хотів потай відпустити Її.
20Та щойно він помислив це, як ось ангел Господній з’явився йому уві сні, промовляючи: Йосифе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, жону твою, бо зачате в Ній є від Духа Святого.
21Народить же Вона Сина, і наречеш Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх.
22Це ж усе сталося, щоб збулося сказане Господом через пророка, який говорить:
23ось Діва в утробі прийме й народить Сина, і наречуть ім’я Йому Еммануїл, що означає: з нами Бог.
24Прокинувшись, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній, і прийняв жону свою.
25І не знав Її, поки й породила Сина Свого первістка, і він нарік ім’я Йому: Ісус.