1Коли через кілька днів знову прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі.
2Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово.
3І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо.
4І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений.
5Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої.
6Були там деякі з книжників, що сиділи і помишляли в серцях своїх:
7чому Цей так богохулить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога?
8Ісус, відразу зрозумівши духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших?
9Що легше — сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи?
10Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, — говорить розслабленому:
11тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого.
12Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили.
13І вийшов Ісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і учив їх.
14Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і сказав йому: йди за Мною. І той, вставши, пішов за Ним.
15І коли Ісус возлежав у господі його, возлежали з Ним і ученики Його і багато митарів та грішників; бо багато їх було, і вони йшли за Ним.
16Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митарями і грішниками, говорили ученикам Його: як це Він їсть і п’є з митарями і грішниками?
17Почувши це, Ісус говорить їм: не здорові потребують лікаря, але хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.
18Учні Іоанові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоанові та фарисейські постять, а Твої ученики не постять?
19І сказав їм Ісус: чи можуть постити гості весільні, коли з ними жених? Доки з ними жених, не можуть постити.
20Прийдуть же дні, коли заберуть від них жениха, і тоді поститимуть у ті дні.
21І ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі: інакше нове відірветься від старого, і ще гірша дірка буде.
22І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові.
23І довелося Йому в суботу проходити через посіви, і ученики Його дорогою почали рвати колоски.
24І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити.
25Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо зголоднів сам і ті, що були з ним?
26Як увійшов він у дім Божий за первосвященика Авиафара і їв хліби принесення, яких не повинен їсти ніхто, крім священиків, і дав тим, що були з ним?
27І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи;
28тому Син Людський є господар і суботи.