Leviticus 27— 2004

¹І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

²оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто дає обітницю присвятити душу Господу за оцінкою твоєю,

³то оцінка твоя чоловіку від двадцяти років до шістдесяти повинна бути п’ятдесят сиклів срібних, за сиклем священним;

⁴якщо ж це жінка, то оцінка твоя повинна бути тридцять сиклів;

⁵від п’яти років до двадцяти оцінка твоя чоловікові повинна бути двадцять сиклів, а жінці — десять сиклів;

⁶а від місяця до п’яти років оцінка твоя чоловікові повинна бути п’ять сиклів срібла, а жінці оцінка твоя три сиклі срібла;

⁷від шістдесяти років і вище чоловіку оцінка твоя повин­на бути п’ятнадцять сиклів срібла, а жінці — десять сиклів.

⁸Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик.

⁹Якщо ж то буде худоба, яку приносять у жертву Господу, то усе, що дано Гос­поду, повинно бути святим:

¹⁰не слід вимінювати його і заміняти добре гіршим, або погане добрим; якщо ж стане хто заміняти худобу на худобу, то і вона і заміна її буде святинею.

¹¹Якщо ж то буде яка-небудь худоба нечиста, яку не приносять у жертву Господу, то слід представити худобу священикові,

¹²і священик оцінить її, добра вона чи недоб­ра, і як оцінить священик, так і повинно бути;

¹³якщо ж хто хоче викупити її, то нехай додасть п’яту частину до оцінки твоєї.

¹⁴Якщо хто освячує будинок свій у святиню Гос­поду, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться;

¹⁵якщо ж той, хто посвятив, захоче викупити будинок свій, то нехай додасть п’яту частину сріб­ла оцінки твоєї, і тоді буде його.

¹⁶Як­що поле зі свого володіння посвятить хто Господу, то оцінка твоя по­винна бути за мірою посіву: за посів хомера ячменю п’ятдесят сиклів сріб­ла;

¹⁷якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє, — повинно відбутися за оцінкою твоєю;

¹⁸якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї;

¹⁹якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним;

²⁰якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити:

²¹поле те, коли воно в ювілей відійде, буде свя­тинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.

²²А якщо хто посвятить Гос­­поду поле куплене, яке не з полів його володіння,

²³то священик повинен розрахувати йому міру оцін­ки до ювілейного року, і повинен він віддати за розрахунком у той самий день, як святиню Господню;

²⁴поле ж у ювілейний рік перейде знову до того, у кого куплене, кому належить володіння тієї землі.

²⁵Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі.

²⁶Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба, — Господні вони.

²⁷Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцін­кою твоєю.

²⁸Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности, — чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння, — не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господ­ня;

²⁹усе закляте, що закляте від людей, не викуповується: воно повинне бути віддане на смерть.

³⁰І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня;

³¹якщо ж хто захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її п’яту частину.

³²І всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу;

³³не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене.

³⁴Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї.