1Згадай, Господи, що над нами звершилося; споглянь і подивися на наругу нашу.
2Спадщина наша перейшла до чужих, доми наші — до іноплемінників;
3ми зробилися сиротами, без батька; матері наші — як удови.
4Воду свою п’ємо за срібло, дрова наші дістаються нам за гроші.
5Нас гонять у шию, ми працюємо, і не маємо відпочинку.
6Простягаємо руку до єгиптян, до ассиріян, щоб насититися хлібом.
7Батьки наші грішили: їх уже немає, а ми несемо покарання за беззаконня їхні.
8Раби господарюють над нами, і нема кому визволити від рук їхніх.
9З небезпекою для життя від меча, у пустелі дістаємо хліб собі.
10Шкіра наша почорніла, як піч, від пекучого голоду.
11Дружин безчестять на Сионі, дівиць — у містах юдейських.
12Князі повішені руками їхніми, лиця старців не поважаються.
13Юнаків беруть до жорнів, і діти падають під ношами дров.
14Старці вже не сидять біля воріт; юнаки не співають.
15Припинилася радість серця нашого; хороводи наші перетворилися на нарікання.
16Упав вінець з голови нашої; горе нам, що ми згрішили!
17Від цього й ниє серце наше; від цього затьмарилися очі наші.
18Від того, що запустіла гора Сион, лисиці ходять по ній.
19Ти, Господи, перебуваєш повіки; престіл Твій — у рід і рід.
20Для чого зовсім забуваєш нас, залишаєш нас на тривалий час?
21Наверни нас до Тебе, Господи, і ми навернемося; онови дні наші, як у давнину.
22Невже Ти зовсім відкинув нас, прогнівався на нас безмірно?