1Був хтось на горі Єфремовій, на ім’я Миха.
2Він сказав матері своїй: тисяча сто сиклів срібла, які в тебе взяті і за які ти при мені проголосила прокляття, це срібло в мене, я взяв його. Мати його сказала: благословенний син мій у Господа!
3І повернув він матері своїй тисячу сто сиклів срібла. І сказала мати його: це срібло я від себе присвятила Господу для [тебе,] сина мого, щоб зробити з нього ідола і відлитого кумира; отже, віддаю це тобі.
4Але він повернув срібло матері своїй. Мати його взяла двісті сиклів срібла і віддала їх плавильникові. Він зробив з них ідола і відлитого кумира, який і знаходився в домі Михи.
5І був у Михи дім Божий. І зробив він ефод і терафим і посвятив одного із синів своїх, щоб він був у нього священиком.
6У ті дні не було царя в Ізраїля; кожен робив те, що йому здавалося справедливим.
7Один юнак з Вифлеєма Юдейського, з коліна Іудиного, левит, тоді жив там;
8цей чоловік пішов з міста Вифлеєма Юдейського, щоб пожити, де трапиться, і йдучи дорогою, прийшов на гору Єфремову до дому Михи.
9І сказав йому Миха: звідки ти йдеш? Він сказав йому: я левит з Вифлеєма Юдейського і йду пожити, де трапиться.
10І сказав йому Миха: залишся у мене і будь у мене отцем і священиком; я буду давати тобі по десять сиклів срібла на рік, потрібний одяг і їжу.
11Левит пішов до нього і погодився левит залишитися у цієї людини, і був юнак у нього, як один із синів його.
12Миха посвятив левита, і цей юнак був у нього священиком і жив у домі Михи.
13І сказав Миха: тепер я знаю, що Господь буде мені благодіяти, тому що левит у мене священиком.