1І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження.
2Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив, — він чи батьки його, що сліпим народився?
3Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі.
4Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; прийде ніч, коли ніхто робити не зможе.
5Доки Я в світі, Я Світло для світу.
6Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому.
7І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим.
8Сусіди і ті, що бачили його раніше, як він був сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив?
9Одні говорили, що це той; інші ж — що схожий на нього. Він же сказав: це я.
10Тоді запитали в нього: як відкрилися в тебе очі?
11Він казав їм у відповідь: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.
12Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповів: не знаю.
13Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв.
14А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив йому очі.
15Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі, і я вмився і бачу.
16Тоді деякі з фарисеїв говорили: Чоловік Цей не від Бога, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка.
17Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк.
18Але юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів,
19і запитали, кажучи: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?
20Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що він — це син наш і що він сліпим народився,
21а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, нехай сам про себе скаже.
22Так відповіли батьки його, тому що боялись юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучити від синагоги.
23Тому-то батьки його сказали: він уже дорослий, самого запитайте.
24Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: віддай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той — грішник.
25Він сказав їм у відповідь: чи Він — грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.
26Знову запитали його: що Він зробив з тобою? Як відкрив твої очі?
27Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не вислухали; що ще хочете почути? Чи не хочете і ви стати Його учениками?
28Вони ж докорили йому і сказали: ти Його ученик, ми ж Мойсеєві учні.
29Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; а про Цього ж не знаємо, звідки Він.
30Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.
31Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає.
32Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження.
33Якби Він не був від Бога, то не міг би нічого творити.
34Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть.
35Ісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого?
36Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього?
37Ісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою.
38Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому.
39І сказав Ісус: на суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими.
40Почувши це, деякі з фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: невже і ми сліпі?
41Ісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха, але як ви говорите, що бачите, то гріх лишається на вас.