John 20
1 У перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу.
2 Отже, біжить і приходить до Симона-Петра та до іншого ученика, якого любив Ісус, і каже їм: узяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його.
3 Негайно ж вийшли Петро та інший ученик і пішли до гробу.
4 Вони бігли обидва разом; але інший ученик біг швидше за Петра і прибув до гробу перший.
5 І, нахилившись, побачив, що лежать пелени; але не ввійшов.
6 Слідом за ним прийшов Симон-Петро, і ввійшов у гріб, і побачив одні лиш пелени, що лежали;
7 а хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці.
8 Тоді ввійшов і інший ученик, що раніше прийшов до гробу, і побачив, і увірував.
9 Бо вони ще не знали Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих.
10 Тоді ученики знову повернулися до себе.
11 Марія стояла зовні біля гробу і плакала; і, коли плакала, нахилилася до гробу,
12 і бачить двох ангелів у білому, що сиділи — один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове.
13 І вони кажуть їй: жоно, чого плачеш? Говорить їм: взяли Господа мого, і не знаю, де поклали Його.
14 Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, але не впізнала, що це Ісус.
15 Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його.
16 Ісус говорить їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! Що означає: Учителю!
17 Ісус говорить їй: не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого.
18 Марія Магдалина прийшла і сповістила ученикам, що бачила Господа і що Він це сказав їй.
19 Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам!
20 Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа.
21 Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас.
22 Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого.
23 Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться.
24 Фома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус.
25 Інші ученики сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю.
26 Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам!
27 Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним.
28 Фома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
29 Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували.
30 Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі.
31 Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його.