1І від цього тремтить серце моє і зрушилося з місця свого.
2Слухайте, слухайте голос Його і грім, що виходить з вуст Його.
3Під усім небом перекоти його, і блищання його — до країв землі.
4За ним гримить голос; гримить Він гласом величі Своєї і не зупиняє його, коли голос Його почутий.
5Дивно гримить Бог гласом Своїм, робить діла великі, для нас незбагненні.
6Бо снігу Він говорить: будь на землі; однаково дрібний дощ і великий дощ у Його владі.
7Він кладе печать на руку кожної людини, щоб усі люди знали діла Його.
8Тоді звір іде в притулок і залишається у своїх лігвах.
9З півдня приходить буря, з півночі — холоднеча.
10Від подиху Божого утворюється лід, і поверхня води стискується.
11Також вологою Він наповнює хмари, і хмари випромінюють світло Його,
12і вони спрямовуються за намірами Його, щоб виконати те, що Він повелить їм на лиці населеної землі.
13Він повеліває їм іти або для покарання, або на благовоління, або для помилування.
14Слухай це, Іове; стій і розумій дивні діла Божі.
15Чи знаєш, як Бог розпоряджається ними і повеліває світлу блищати із хмари Своєї?
16Чи розумієш рівновагу хмар, дивне діло Найдосконалішого у знанні?
17Як нагрівається твій одяг, коли Він заспокоює землю від півдня?
18Чи ти з Ним розпростер небеса, тверді, як відлите дзеркало?
19Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти.
20Чи буде сповіщено Йому, що я говорю? Чи сказав хто, що те, що сказано, доноситься Йому?
21Тепер не видно яскравого світла у хмарах, але пронесеться вітер і розчистить їх.
22Світла погода приходить від півночі, і навколо Бога страшна велич.
23Вседержитель! ми розумом не осягаємо Його. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він нікого не гнітить.
24Тому нехай благоговіють перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем!