1І відповів Софар наамитянин і сказав:
2розмірковування мої спонукують мене відповідати, і я поспішаю висловити їх.
3Докір, ганебний для мене, вислухав я, і дух розуміння мого відповість за мене.
4Хіба не знаєш ти, що від віку, — з того часу, як поставлена людина на землі, —
5веселощі беззаконних короткочасні, і радість лицеміра миттєва?
6Хоч би зросла до небес велич його, і голова його торкалася хмар, —
7як гній його, навіки пропадає він; ті, що бачили його, скажуть: де він?
8Як сон, відлетить, і не знайдуть його; і, як нічне видіння, зникне.
9Око, що бачило його, більше не побачить його, і вже не дивитиметься на нього місце його.
10Сини його будуть запобігати перед жебраками, і руки його повернуть вкрадене ним.
11Кістки його наповнені гріхами юности його, і з ним ляжуть вони у порох.
12Якщо солодке в роті його зло, і він таїть його під язиком своїм,
13береже і не кидає його, а тримає його у вустах своїх,
14то ця їжа його в утробі його перетвориться на жовч аспидів усередині його.
15Майно, яке він ковтав, виблює: Бог вивергне його із утроби його.
16Зміїну отруту він ссе; умертвить його язик єхидни.
17Не бачити йому струмків, рік, що течуть медом і молоком!
18Нажите трудом поверне, не проковтне; за міркою майна його буде і розплата його, а він не порадіє.
19Бо він гнітив, відсилав бідних; захоплював доми, яких не будував;
20не знав ситости в утробі своїй і у жадобі своїй не щадив нічого.
21Нічого не спаслося від обжерливости його, зате не встоїть щастя його.
22У повноті достатку буде тісно йому; всяка рука скривдженого підніметься на нього.
23Коли буде чим наповнити утробу його, Він пошле на нього лють гніву Свого й буде дощити на нього хвороби в плоті його.
24Чи втече він від зброї залізної, — проколе його лук мідний;
25стане виймати стрілу, — і вона вийде з тіла, вийде, блискаючи крізь жовч його; жахи смерти найдуть на нього!
26Все похмуре сховано всередині його; буде пожирати його вогонь, який ніхто не роздмухує; зло осягне і те, що залишилося в наметі його.
27Небо відкриє беззаконня його, і земля повстане проти нього.
28Зникне надбання дому його; усе розпливеться в день гніву Його.
29Ось доля людини беззаконної і спадщина, визначена їй Вседержителем!