Jeremiah 48— 2004

¹Про Моав так говорить Гос­подь Саваоф, Бог Ізраїлів: горе Нево́! він спустошений; Кариафаїм посоромлений і взятий; Мизгав посоромлений і знищений.

²Немає вже слави Моава; у Есевоні задумують про­ти нього зло: «підемо, знищимо його із числа народів». І ти, Мадмено, загинеш; меч іде слідом за тобою.

³Чутно волання від Оронаїма, спустошення і руйнування велике.

⁴Знищений Моав; волання підняли діти його.

⁵На підйомі у Лухит плач за плачем здіймається; і на спуску з Оронаїма ворог чує волання про руйнування.

⁶Біжіть, рятуйте життя своє, і будьте подібні до оголеного дерева у пустелі.

⁷Оскільки ти сподівався на діла твої і на скарби твої, тому і ти будеш узятий, і Хамос піде у полон разом зі своїми священиками і своїми князями.

⁸І прийде спус­тошувач на всяке місто, і місто не уціліє; і загине долина, і спорожніє рівнина, як сказав Господь.

⁹Дайте крила Моаву, щоб він міг полетіти; міста його будуть пустелею, тому що не буде кому жити у них.

¹⁰Проклятий, хто діло Господнє робить недбало, і проклятий, хто утримує меч Його від крови!

¹¹Моав від юности своєї був у спокої, сидів на дріжджах своїх і не переливали його із посудини у посудину, і у полон не ходив; тому залишався у ньому смак його, і запах його не змінювався.

¹²Тому ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли Я пошлю до нього переливачів, які переллють його і спорожнять посудини його, і розіб’ють глечики його.

¹³І посоромлений буде Моав заради Хамоса, як дім Ізраїлів посоромлений був заради Вефиля, надії своєї.

¹⁴Чому ви говорите: «ми люди хоробрі і міцні для війни»?­

¹⁵Спустошений Моав, і міста його горять, і добірні юнаки його пішли на заколення, — говорить Цар, — Господь Саваоф ім’я Його.

¹⁶Близька загибель Моава, і сильно поспі­шає біда його.

¹⁷Пошкодуйте за ним, усі сусіди його й усі, хто знає ім’я його, скажіть: «як знищений жезл сили, посох слави!»

¹⁸Зійди з висоти величі і сиди у спразі, дочко — жи­телько Дивона, бо спустошувач Мо­ава прийде до тебе і знищить укріплення твої.

¹⁹Стань при дорозі і дивися, жителько Ароера, запитуй того, хто біжить і спасається: «що трапилося?»

²⁰Посоромлений Моав, бо знищений; ридайте і волайте, оголосіть в Арноні, що спустошено Моав.

²¹І суд прийшов на рівнини, на Халон і на Іаацу, і на Мофаф,

²²і на Дивон і на Нево́, і на Бет-Дивлафаїм,

²³і на Кариафаїм і на Бет-Гамул, і на Бет-Маон,

²⁴і на Кериоф і на Восор, і на всі міста землі Моавитської, далекі і близькі.

²⁵Відсічений ріг Моава, і правиця його знищена, — говорить Господь.

²⁶Напоїть його п’яним, бо він піднісся проти Господа; і нехай Моав валяється у блювотині своїй, і сам буде посміянням.

²⁷Чи не був осміяним у тебе Ізраїль? хіба він між злодіями був упійманий, що ти, бувало, лиш тільки заговориш про нього, хитаєш головою?

²⁸Залиште міста і живіть на скелях, жителі Моава, і будьте як голуби, які роблять гнізда при вході у печеру.

²⁹Чули ми про гордість Моава, гордість надмірну, про його зарозумілість і його гордовитість, і чванливість його і звеличування сер­ця його.

³⁰Знаю Я зухвалість його, — говорить Господь, — але це ненадійно; порожні слова його: не так зроблять.

³¹Тому буду ридати про Моав і волати за весь Моав; будуть зітхати за мужів Кирхареса.

³²Буду плакати за тебе, винограднику Севамський, плачем Іазера; паростки твої простягалися за море, досягали озера Іазера; спустошувач напав на літні плоди твої і на дозрілий виноград.

³³Радість і веселощі відняті від Кармила і від землі Моава. Я покладу кінець вину в точилах; не будуть більше топтати у них з піс­нями; крик битви буде, а не крик радости.

³⁴Від волання Есевона до Елеали і до Іааци вони піднімуть голос свій від Сигора до Оронаїма, до третьої Егли, бо і води Нимрима висохнуть.

³⁵Знищу в Моаві, — говорить Господь, — тих, що приносять жертви на висотах і кадять богам його.

³⁶Тому серце моє стогне за Моав, як сопілка; за жителів Кирхареса стогне серце моє, як сопілка, бо багатства, ними набуті, загинули:

³⁷у кожного голова го́ла й у кожного борода зменшена; у всіх на руках подряпини і на стегнах веретище.

³⁸На усіх покрівлях Моава і на вулицях його загальний плач, бо Я знищив Моав, як непотрібну посудину, — говорить Гос­подь.

³⁹«Який знищений він!» — будуть говорити ридаючи; «як Моав покрився соромом, повернувши тил!». І буде Моав осміяним і жахом для усіх навко­лишніх його,

⁴⁰бо так говорить Господь: ось, як орел, налетить він і розкриє крила свої над Моавом.

⁴¹Міс­та будуть узяті, й ук­ріплення завойовані, й серце хоробрих моавитян буде у той день, як серце жінки, яка мучиться пологами.

⁴²І знищений буде Моав із числа народів, тому що він повстав проти Господа.

⁴³Жах і яма і петля — для тебе, жителю Моа­ва, — сказав Господь.

⁴⁴Хто втече від жаху, впаде­ в яму; а хто вийде з ями, потрапить у зашморг, бо Я наведу на нього, на Моа­ва, час відвідання їх, — говорить Гос­подь.

⁴⁵Під тінню Есевона зупинилися ті, що біжать, знесилівши; але вогонь вийшов з Есевона і полум’я із середовища Сигона, і пожере бік Моава і тім’я синів непокірних.

⁴⁶Го­ре тобі, Моаве! загинув народ Хамо­са, бо сини твої взяті у полон, і дочки твої — у полон.

⁴⁷Але в останні дні поверну полон Моава, — говорить Господь. До цього суд на Моаві.­