Jeremiah 46— 2004

¹Слово Господнє, яке було до Єремії пророка про народи язичницькі:

²про Єгипет, про військо фараона Нехао, царя Єгипетсько­го, яке було біля ріки Євфрату в Кар­хемисі, і яке уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського.

³Готуйте щити і списи, і вступайте у бій;

⁴сідлайте коней і сідайте, вершники, і станьте у шоломах; гостріть списи, вдягайтеся у броню.

⁵Чому ж, бачу Я, вони злякалися і повернули назад? і сильні їх уражені, і біжать не оглядаючись; звідусюди жах, — говорить Господь.

⁶Не втече прудконогий, і не спасеться сильний; на півночі, біля ріки Євф­рату, вони спіткнуться і впадуть.

⁷Хто це піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його?

⁸Єгипет піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його, і говорить: «піднімуся і покрию землю, погублю місто і жителів його».

⁹Сідайте на коней, і мчіть, колісниці, і виступайте, сильні ефіопляни і лівіяни, озброєні щитом, і лідяни, які тримають луки і натягують їх;

¹⁰бо день цей у Господа Бога Саваофа є день помсти, щоб помститися ворогам Його; і меч буде пожирати, і насититься й уп’ється кров’ю їх; бо це Господу Богу Саваофу буде жертвоприношення у землі північній, біля ріки Євфрату.

¹¹Піди у Галаад і візь­ми бальзаму, діво, дочко Єгипту; да­ремно ти будеш примножувати лікування, немає для тебе зцілення.

¹²Почули народи про посоромлення твоє, і волання твоє наповнило землю; бо сильний зіштовхнувся із силь­ним, і обоє разом упали.

¹³Слово, яке сказав Господь пророку Єремії про нашестя Навуходоносора, царя Вавилонського, щоб уразити землю Єгипетську:

¹⁴сповіс­тіть у Єгипті і дайте знати у Магдолі,­ і дайте знати у Нофі і Тафнисі; скажіть: «ставай і готуйся, бо меч по­жирає околиці твої».

¹⁵Чому силь­ний твій повалений? — Не встояв, тому що Господь погнав його.

¹⁶Він примножив тих, що падають, навіть падали одне на одного і говорили: «вставай і повернемося до народу на­шого у рідну нашу землю від згуб­­­но­го меча».

¹⁷А там кричать: «фа­раон,­ цар Єгипту, знітився; він пропустив домовлений час».

¹⁸Живу Я, говорить Цар, Якого ім’я Господь Саваоф: як Фавор серед гір і як Кар­мил біля моря, так напевне прийде він.

¹⁹Готуй собі потрібне для переселення, дочко — жителько Єгип­ту, бо Ноф буде спустошений, зруйнований, залишиться без жителя.

²⁰Єги­­пет — прекрасна телиця; але загибель від півночі йде, йде.

²¹І найманці його серед нього, як вгодовані тельці, — і самі повернулися назад, побігли всі, не устояли, тому що прийшов на них день загибелі їх, час відвідування їх.

²²Голос його несеться, як зміїний; вони йдуть з військом, прийдуть на нього із соки­рами, як дроворуби;

²³вирубають ліс його, — говорить Господь, — бо вони незліченні; їх більше, ніж сарани, і немає ліку їм.

²⁴Осоромлена дочка Єгипту, віддана до рук народу північного.

²⁵Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, говорить: ось, Я відвідаю Ам­мо­на, який у Но, і фараона і Єгипет, і богів його і царів його, фараона і тих, що надіються на нього;

²⁶і віддам їх до рук тих, що шукають душі їхньої, і до рук Навуходоносора, ца­ря Вавилонського, і до рук рабів його; але після того буде він населений, як у минулі дні, — говорить Господь.

²⁷Ти ж не бійся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю: бо ось, Я спасу тебе з далекої країни і сíм’я твоє із землі полону їх; і повернеться Яків, і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде устрашати його.

²⁸Не бійся, рабе Мій Якове, — говорить Господь: бо Я з тобою; Я знищу всі народи, до яких Я вигнав тебе, а тебе не знищу, а тільки покараю тебе за мірою; непокараним же не залишу тебе.