Jeremiah 44— 2004

¹Слово, яке було до Єремії про усіх юдеїв, що живуть у землі Єгипетській, які оселилися у Магдолі й Тафнисі, й у Нофі, й у землі Пафрос:

²так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ви бачили усю біду, яку Я навів на Єрусалим і на весь рід юдейський; ось, вони тепер порожні, і ніхто не живе у них,

³за нечестя їх, яке вони робили, прогнів­ляючи Мене, ходячи кадити і служити іншим богам, яких не знали ні вони, ні ви, ні батьки ваші.

⁴Я посилав до вас усіх рабів Моїх, пророків, посилав з раннього ранку, щоб сказати: «не робіть це мерзенне діло, яке Я ненавиджу».

⁵Але вони не слухали і не прихилили вуха свого, щоб навернутися від свого нечестя, не кадити іншим богам.

⁶І вилилися лють Моя і гнів Мій і розгорілися у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима; і вони зробилися руїнами і пустелею, як бачите нині.

⁷І нині так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: навіщо ви робите це велике зло душам вашим, знищуючи у себе чоловіків і дружин, дорослих дітей і немовлят із середовища Юдеї, щоб не залишити у себе залишку,

⁸прогнівляючи Мене творінням рук своїх, кадінням іншим богам у землі Єгипетській, куди ви прийшли жити, щоб погубити себе і зробитися прокляттям і ганьбою у всіх народів землі?

⁹Хіба ви забули нечестя батьків ваших і нечестя царів юдейських, ваше власне нечестя і нечестя дружин ваших, яке вони робили у землі Юдейській і на вулицях Єрусалима?

¹⁰Не смирилися вони і до цього дня, і не бояться і не роблять за законом Моїм і за устава­ми Моїми, які Я дав вам і батькам вашим.

¹¹Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я поверну­ проти вас лице Моє на загибель і на знищення усієї Юдеї

¹²і візьму юдеїв, які залишилися, які поверну­ли лице своє, щоб іти у землю Єгипетську і жити там, і всі вони будуть знищені, впадуть у землі Єгипетській; мечем і голодом будуть знищені; від малого і до великого помруть від меча і голоду, і будуть прокляттям і жахом, наругою і ганьбою.

¹³Відвідаю тих, що живуть у землі Єгипетській, як Я відвідав Єрусалим, мечем, голодом і моровицею,

¹⁴і ніхто не уникне і не вціліє із залишку юдеїв, які прийшли у землю Єгипетську, щоб пожити там і потім повер­нутися у землю Юдейську, куди вони всією душею бажають поверну­тися, щоб жити там; ніхто не повернеться, крім тих, які втечуть звідти.

¹⁵І відповідали Єремії усі чоловіки, які знали, що дружини їхні кадять іншим богам, і всі дружини, які стояли там у великій кількості, і весь народ, який жив у землі Єгипетській, у Пафосі, і сказали:

¹⁶слово, яке ти говорив нам ім’ям Господа, ми не слухаємо від тебе;

¹⁷але неодмінно будемо робити усе те, що вийшло з вуст наших, щоб кадити богині неба і виливати їй узливання, як ми робили, ми і батьки наші, царі наші і князі наші, у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, тому що тоді ми були ситі і щасливі і лиха не бачили.

¹⁸А з того часу, як перестали ми кадити богині неба і виливати їй узливання, терпимо в усьому­ нестаток і гинемо від меча і голоду.

¹⁹І коли ми кадили богині неба і виливали їй узливання, то хіба без відома чоловіків наших робили ми їй пиріжки з зображенням її і виливали їй узливання?

²⁰Тоді сказав Єремія всьому народові, чоловікам і дружинам, і всьому народові, який так відповідав йому:

²¹чи не це кадіння, яке звершували ви у містах юдейських і на вулицях Єрусалима, ви і батьки ваші, царі ваші і князі ваші, і народ країни, згадав Господь? І чи не воно зійшло Йому на серце?

²²Господь не міг більше терпіти злих діл ваших і мерзот, які ви робили; тому і зробилася земля ваша пустелею і жахом, і прокляттям, без жителів, як бачите нині.

²³Оскільки ви, звершуючи те куріння, грішили перед Господом і не слухали гласу Гос­пода, і не чинили за законом Його і за встановленнями Його, і за веліннями Його, то й осяг­ла­ вас ця біда, як бачите нині.

²⁴І ска­зав Єремія усьому народові і всім жінкам: слухайте слово Господнє, всі юдеї, які у землі Єгипетській:

²⁵так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраї­лів: ви і дружини ваші, що вустами своїми говорили, те і руками своїми робили; ви говорите: «станемо вико­ну­вати обітниці наші, які ми обіцяли,­ щоб кадити богині неба і вилива­ти їй узливання», — твердо тримайтеся обітниць ваших і у точності виконуйте обітниці ваші.

²⁶За те вислухайте слово Господнє, всі юдеї, які живуть у землі Єгипетській: ось, Я поклявся великим ім’ям Моїм, — говорить Господь, — що не буде вже на усій землі Єгипетській вимовлятися ім’я Моє вустами будь-якого юдея, який говорить: «живий Господь Бог!»

²⁷Ось, Я буду спостерігати над вами на погибель, а не на добро; й усі юдеї, які у землі Єгипетській, будуть гинути від меча і го­лоду, доки зовсім не знищаться.

²⁸Тільки невелика кількість тих, що уникли меча, повернеться із землі Єгипетської у землю Юдейську, і ді­знаються всі юдеї, які залишилися, що прийшли в землю Єгипетську, щоб пожити там, чиє слово збудеться: Моє чи їх.

²⁹І ось вам знамення, — говорить Господь, — що Я відвідаю вас на цьому місці, щоб ви знали, що збудуться слова Мої про вас на погибель вам.

³⁰Так говорить Господь: ось, Я віддам фараона Ваф­рія, царя Єгипетського, до рук ворогів його і до рук тих, що шукають душі його, як віддав Седекію, царя Юдейського, до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, ворога його і який шукав душі його.