Jeremiah 40— 2004

¹Слово, яке було до Єремії від Господа, після того як Навузар­дан, начальник охоронців, відпустив його з Рами, де він узяв його скутого­ ланцюгами серед інших полонених єрусалимлян і юдеїв, яких переселя­ли у Вавилон.

²Начальник охоронців узяв Єремію і сказав йому: Господь Бог твій прорік цю біду на місце це,

³і навів його Господь і зробив те, що сказав; тому що ви згрішили перед Господом і не слухалися гласу Його, за те й спіткало вас це.

⁴Отже, ось, я звільняю тебе сьогод­ні від ланцюгів, які на руках твоїх: якщо тобі угодно йти зі мною у Вавилон, іди, і я буду мати піклуван­ня про тебе; а якщо неугодно тобі йти зі мною у Вавилон, залишайся. Ось, уся земля перед тобою; куди то­бі завгодно, і куди подобається йти, туди і йди.

⁵Коли він ще не відійшов, сказав Навузардан: піди до Годолії, сина Ахикама, сина Сафано­вого, якого цар Вавилонський поставив начальником над містами юдейськими, і залишайся з ним серед народу; або йди, куди подобається тобі йти. І дав йому начальник охоронців продовольство і подарунок і відпустив його.

⁶І прийшов Єремія до Годолії, сина Ахикама, у Массифу, і жив з ним серед народу, який залишався у країні.

⁷Коли усі воєначальники, які були у полі, вони і люди їхні, почули, що цар Вавилонський поставив Годолію, сина Ахикама, начальником над країною і доручив йому чоловіків і жінок, і дітей, і тих із бідних країни, які не були переселені у Вавилон;

⁸тоді прийшли до Годолії у Массифу й Іс­маїл, син Нафанії, й Іоанан та Іонафан, сини Карея, і Сераія, син Фанасмефа, і сини Офи із Нетофафи, й Ієзонія, син Махафи, вони і дружини їхні.

⁹Годолія, син Ахикама, сина Сафанового, клявся їм і людям їхнім, говорячи: не бійтеся служити халдеям, залишайтеся на землі і служіть цареві Вавилонському, і буде вам добре;

¹⁰а я залишуся у Мас­сифі, щоб заступатися перед лицем халдеїв, які будуть приходити до нас; ви ж збирайте вино і літні плоди, й олію і забирайте у посудини ваші, і живіть у містах ваших, які зайняли.­

¹¹Також усі юдеї, які знаходилися у землі Моавитській і між синами Аммона і в Ідумеї, і у всіх країнах, почули, що цар Вавилонсь­кий залишив частину юдеїв і поставив над ними Годолію, сина Ахикама, сина Сафанового;

¹²і повернулися усі ці юдеї з усіх місць, куди були вигнані,­ і прийшли у землю Юдейську до Го­долії в Массифу, і зібрали вина і літ­ніх плодів дуже багато.

¹³Тим часом Іоанан, син Карея, і всі військові начальники, які були у полі, прийшли до Годолії в Массифу

¹⁴і сказали йому: чи знаєш ти, що Вааліс, цар синів Аммонових, надіслав Ісмаїла, сина Нафанії, щоб убити тебе? Але Годолія, син Ахикама, не повірив ім.

¹⁵Тоді Іоанан, син Карея, сказав Годолії таємно у Массифі: дозволь мені, я піду й уб’ю Ісмаїла, сина Нафанії, і ніхто не довідається; навіщо допускати, щоб він убив тебе, і щоб усі юдеї, ті, які зібралися до тебе, розсіялися, і щоб загинув залишок Іуди?

¹⁶Але Годолія, син Ахикама, сказав Іоанану, синові Карея: не роби цього, тому що ти неправду говориш про Ісмаїла.