Isaiah 5
1 Заспіваю Улюбленому моєму пісню Улюбленого мого про виноградник Його. В Улюбленого мого був виноградник на вершині плодючої гори,
2 і Він обніс його огорожею, й очистив його від каменів, і насадив у ньому добірні виноградні лози, і побудував вежу посередині його, і викопав у ньому точило, й очікував, що він принесе добрі грона, а він приніс дикі ягоди.
3 І нині, жителі Єрусалима і мужі Іуди, розсудіть Мене з виноградником Моїм.
4 Що ще належало б зробити для виноградника Мого, чого Я не зробив йому? Чому, коли Я очікував, що він принесе добрі грона, він приніс дикі ягоди?
5 Отже, Я скажу вам, що зроблю з виноградником Моїм: відніму в нього огорожу, і буде він спустошеним; зруйную стіни його, і буде потоптаним,
6 і залишу його у запустінні: не будуть ні обрізувати, ні обкопувати його, — і заросте він терням і бур’яном, і повелю хмарам не проливати на нього дощ.
7 Виноградник Господа Саваофа є дім Ізраїлів, і мужі Іуди — улюблене насадження Його. І чекав Він правосуддя, але ось — кровопролиття; чекав правди, і ось — волання.
8 Горе вам, хто приєднує дім до дому, хто приєднує поле до поля, так що іншим не залишається місця, начебто ви одні оселені на землі.
9 У вуха мої сказав Господь Саваоф: численні доми ці будуть порожні, великі і красиві — без мешканців;
10 десять ділянок у винограднику дадуть один бат, і хомер посіяного зерна ледь принесе ефу.
11 Горе тим, які з раннього ранку шукають сикери і до пізнього вечора розгарячають себе вином;
12 і цитра і гуслі, тимпан і сопілка і вино на бенкетах їх; а на справи Господа вони не дивляться і про діяння рук Його не думають.
13 За те народ мій піде у полон непередбачено, і вельможі його будуть голодувати, і багатії його будуть знемагати від спраги.
14 За те пекло розширилося і безмірно розкрило пащу свою: і зійде туди слава їх і багатство їх, і шум їх і все́, що веселить їх.
15 І принизиться людина, і смириться муж, і очі гордих поникнуть;
16 а Господь Саваоф звеличиться у суді, і Бог Святий виявить святість Свою у правді.
17 І будуть пастися вівці за своєю волею, і чужі будуть живитися залишеними плідними пасовищами багатих.
18 Горе тим, хто тягне на себе беззаконня мотузками суєти, і гріх — ніби ременями колісничними;
19 які говорять: «нехай Він поспішить і прискорить діло Своє, щоб ми бачили, і нехай наблизиться і прийде для виконання ради Святого Ізраїлевого, щоб ми пізнали!»
20 Горе тим, які зло називають добром, і добро — злом, пітьму вважають світлом, і світло — пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке — гірким!
21 Горе тим, які мудрі у своїх очах і розумні перед самими собою!
22 Горе тим, які сміливі пити вино і сильні готувати міцний напій,
23 які за подарунки виправдовують винного і правих позбавляють законного!
24 За те, як вогонь з’їдає солому, і полум’я знищує сіно, так зотліє корінь їх, і цвіт їх розвіється, як порох; тому що вони відкинули закон Господа Саваофа і знехтували слово Святого Ізраїлевого.
25 За те запалає гнів Господа на народ Його, і простягне Він руку Свою на нього й уразить його, так що здригнуться гори, і трупи їхні будуть як послід на вулицях. І при усьому цьому гнів Його не відвернеться, і рука Його ще буде простягнута.
26 І підніме прапор народам далеким, і дасть знак тому, хто живе на краю землі, — і ось, він легко і скоро прийде;
27 не буде у нього ні втомленого, ні знеможеного; жоден не задрімає і не засне, і не зніметься пояс зі стегон його, і не розірветься ремінь на взутті його;
28 стріли його загострені, і всі луки його натягнуті; копита коней його подібні до кременю, і колеса його — як вихор;
29 ревіння його — як ревіння левиці; він рикає подібно до скимнів, і зареве, і схопить здобич і віднесе, і ніхто не відніме.
30 І зареве на нього у той день ніби ревіння розбурханого моря; і спогляне він на землю, і ось — пітьма, горе, і світло померкло у хмарах.