1Пророцтво про долину видіння. — Що з тобою, що ти весь зійшов на покрівлі?
2Місто гамірливе, яке хвилюється, місто радісне! Уражені твої не мечем убиті і не у битві померли;
3усі вожді твої бігли разом, але були зв’язані стрільцями; усі знайдені у тебе зв’язані разом, як би далеко не бігли.
4Тому говорю: залиште мене, я буду плакати гірко; не намагайтеся утішати мене у розоренні дочки народу мого.
5Бо день сум’яття і потоптання і збентеження у долині видіння від Господа, Бога Саваофа. Ламають стіну, і крик піднімається у гори.
6І Елам несе сагайдак; люди на колісницях і вершники, і Кир оголює щит.
7І ось, кращі долини твої повні колісниць, і вершники вишикувалися навпроти воріт,
8і знімають покров з Юдеї; і ти у той день звертаєш погляд на запас зброї у домі кедровому.
9Але ви бачите, що багато проламів у стіні міста Давидового, і збираєте во́ди у нижньому ставку;
10і відзначаєте доми у Єрусалимі, і руйнуєте доми, щоб зміцнити стіну;
11і влаштовуєте між двома стінами сховище для вод старого ставка. А на Того, Хто це робить, не дивитеся, і не дивитеся на Того, Хто здавна визначив це.
12І Господь, Господь Саваоф, закликає вас у цей день плакати і тужити, й обстригти волосся й опоясатися веретищем.
13Але ось, веселощі і радість! Убивають волів, і ріжуть овець; їдять м’ясо, і п’ють вино: «будемо їсти і пити, бо завтра помремо!»
14І відкрив мені у вуха Господь Саваоф: не буде прощено вам це нечестя, доки не помрете, сказав Господь, Господь Саваоф.
15Так сказав Господь, Господь Саваоф: іди собі, піди до цього царедворця, до Севни, начальника палацу [і скажи йому]:
16що у тебе тут, і хто тут у тебе, що ти тут висікаєш собі гробницю? — Він висікає собі гробницю на підвищенні, вирубує у скелі житло собі.
17Ось, Господь перекине тебе, як кидає сильна людина, і стисне тебе у клубок;
18згорнувши тебе у згорток, кине тебе, як меч, у землю простору; там ти помреш, і там чудові колісниці твої будуть ганьбою для дому господаря твого.
19І зіштовхну тебе з місця твого, і скину тебе із ступеня твого.
20І буде у той день, прикличу раба Мого Елиакима, сина Хелкиїного,
21і вдягну його в одяг твій, і поясом твоїм підпережу його, і владу твою передам до рук його; і буде він батьком для жителів Єрусалима і для дому Іудиного.
22І ключ дому Давидового покладу на рамена його; відчинить він, і ніхто не зачинить; зачинить він, і ніхто не відчинить.
23І зміцню його як цвях у твердому місці; і буде він як сідалище слави для дома батька свого.
24І буде висіти на ньому вся слава дому батька його, дітей та онуків, усього домашнього начиння до останніх музичних інструментів.
25У той день, — говорить Господь Саваоф, — похитнеться цвях, укріплений у твердому місці, і буде вибитий, і впаде, і розпадеться уся вага, яка на ньому: бо Господь говорить.