1Говоріть братам вашим: «Мій народ», і сестрам вашим: «Помилувана».
2Судіться з вашою матір’ю, судіться; бо вона не дружина Моя, і Я не чоловік її; нехай вона відкине блуд від лиця свого і перелюбство від грудей своїх,
3щоб Я не роздяг її донага і не виставив її, як у день народження її, не зробив її пустелею, не обернув її на землю суху і не уморив її спрагою.
4І дітей її не помилую, тому що вони діти блуду.
5Бо блудодіяла мати їхня й осоромила себе та, яка зачала їх; бо говорила: «піду за коханцями моїми, які дають мені хліб і воду, вовну і льон, єлей і напої».
6За те ось, Я перегороджу шлях її тернами й обнесу її огорожею, і вона не знайде стежок своїх,
7і поженеться за коханцями своїми, але не наздожене їх, і буде шукати їх, але не знайде, і скаже: «піду я, і повернуся до першого чоловіка мого; бо тоді краще було мені, ніж тепер».
8А не знала вона, що Я, Я давав їй хліб і вино та єлей і примножив у неї срібло і золото, із якого зробили ідола Ваала.
9За те Я візьму назад хліб Мій у його час і вино Моє у його пору і відберу вовну і льон Мій, чим покривається нагота її.
10І нині відкрию сором її перед очима коханців її, і ніхто не візьме її з руки Моєї.
11І припиню у неї всякі веселощі, свята її і новомісяччя її, і суботи її, і всі торжества її.
12І спустошу виноградні лози її і смоковниці її, про які вона говорить: «це у мене подарунки, які надарували мені коханці мої»; і Я перетворю їх на ліс, і польові звірі поїдять їх.
13І покараю її за дні служіння Ваалам, коли вона кадила їм і, прикрасивши себе сережками і намистами, ходила за коханцями своїми, а Мене забула, — говорить Господь.
14Тому ось, і Я захоплю її, приведу її в пустелю, і буду говорити до серця її.
15І дам їй звідти виноградники її і долину Ахор, у переддень надії; і вона буде співати там, як у дні юности своєї і як у день виходу свого із землі Єгипетської.
16І буде у той день, — говорить Господь, — ти будеш кликати Мене: «чоловіче мій», і не будеш більше кликати Мене: «Ваале ».
17І відкину імена Ваалів від уст її, і не будуть більше згадувані імена їх.
18І укладу в той час для них союз із польовими звірами і з птахами небесними, і з плазунами на землі; і лук, і меч, і війну знищу від землі тієї, і дам їм жити у безпеці.
19І заручу тебе Мені повік, і заручу тебе Мені у правді і суді, у благості й милосерді.
20І заручу тебе Мені у вірності, і ти пізнаєш Господа.
21І буде у той день, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, і воно почує землю,
22і земля почує хліб і вино і єлей; а ці почують Ізреель.
23І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народу: «ти Мій народ», а він скаже: «Ти мій Бог!»