Genesis 47— 2004

¹І прийшов Йосиф і сповістив фараона і сказав: батько мій і брати мої, із дрібною і великою худо­бою своєю і з усім, що у них, прийшли з землі Ханаанської; і ось, во­ни в землі Гесем.

²І з братів своїх він узяв п’ять чоловік і представив їх фараону.

³І сказав фараон братам його: яке ваше заняття? Вони сказали фараонові: пастухи овець ра­би твої, і ми і батьки наші.

⁴І сказали­ вони фараонові: ми прийшли пожити в цій землі, тому що немає пасовищ для худоби рабів твоїх, бо в зем­лі Ханаанській сильний голод; отже, дозволь оселитися рабам твоїм у зем­лі Гесем.

⁵І сказав фараон Йосифові:­ батько твій і брати твої прийшли до тебе;

⁶земля Єгипетська перед тобою; на кращому місці землі осели батька твого і братів тво­їх; нехай живуть вони в землі Гесем;­ і якщо знаєш, що між ними є здібні люди, постав їх доглядачами над моєю худобою.

⁷І привів Йосиф Якова, батька свого, і представив його фараону; і благословив Яків фараона.

⁸Фараон сказав Якову: скіль­­ки ро­ків життя твого?

⁹Яків ска­зав фараону: днів подорожування мого сто тридцять років; малі і нещасні дні життя мого і не досягли років життя батьків моїх у днях подорожування їх.

¹⁰І благословив фараона­ Яків і вийшов від фараона.

¹¹І оселив Йосиф батька свого і братів своїх, і дав їм володіння в землі Єгипетській, у кращій частині землі, у землі Раамсес, як повелів фараон.

¹²І забезпечував Йосиф батька свого і братів своїх і весь дім батька свого хлібом, за потребою кож­ної родини.

¹³І не було хліба по всій землі, тому що голод дуже посилився, і були виснажені від голоду земля Єгипетська і земля Ханаанська.

¹⁴Йосиф зібрав усе срібло, яке було в зем­лі Єгипетській і в землі Ханаанській, за хліб, який купували, і вніс Йосиф срібло в дім фараонів.

¹⁵І срібло вичерпалося в землі Єгипетській і у землі Ханаанській. Усі єгиптяни прийшли до Йосифа і говорили: дай нам хліба; навіщо нам помирати перед тобою, тому що сріб­ло закінчилося у нас?

¹⁶Йосиф сказав: приганяйте худобу вашу, і я буду давати вам [хліб] за худобу вашу, якщо срібло закінчилося у вас.

¹⁷І приганяли вони до Йосифа худо­бу свою; і давав їм Йосиф хліб за коней, і за отари дрібної худоби, і за стада великої худоби, і за ослів; і постачав їм хліб у той рік за всю худобу їхню.

¹⁸І минув цей рік; і прийшли до нього на другий рік і сказали йому: не приховаємо від господаря нашого, що срібло вичерпалося і стада худоби нашої у госпо­даря нашого; нічого не залишилося у нас перед господарем нашим, крім тіл наших і земель наших;

¹⁹для чого нам гинути­ на очах твоїх,­ і нам і землям нашим? купи нас і землі наші за хліб, і ми з землями нашими будемо рабами фараону, а ти дай нам насіння,­ щоб нам бути живими і не вмерти, і щоб не спустошилася земля.

²⁰І купив Йосиф усю землю Єгипетську для фараона,­ тому що продали єгип­тяни кожен своє поле, бо голод долав їх. І дісталася земля фараону.

²¹І зробив він народ рабами від одного кінця Єгип­ту до іншого.

²²Тільки землі жер­ців не купив [Йосиф], тому що жерцям від фараона виділена була ділян­ка, і вони годувалися зі своєї ділянки, яку дав їм фараон; тому і не продали зем­лі своєї.

²³І сказав Йосиф народу: ось, я купив тепер для фараона вас і землю вашу; ось вам насіння, і засівайте­ землю;

²⁴коли будуть жнива, віддавайте п’яту частину фараону, а чо­тири частини залишаться­ вам на засівання поля, на прогодування вам і тим, хто в домах ваших, і на їжу ді­тям вашим.

²⁵Вони сказали: ти врятував нам життя; нехай знайдемо ми­лість в очах господаря нашого і нехай будемо рабами фараона.

²⁶І поставив Йосиф за закон землі Єгипетській, навіть до цього дня: п’яту частину давати фараонові, за винятком тільки землі жерців, яка не належала фараонові.

²⁷І жив Ізраїль у землі Єгипетській, у землі Гесем, і володіли вони нею, і плодилися, і дуже розмножились.

²⁸І жив Яків у землі Єгипетській сімнадцять років; і було днів Яко­ва, років життя його, сто сорок сім років.

²⁹І прийшов час Ізраїлю померти, і покликав він сина свого Йосифа і сказав йому: якщо я зна­йшов благовоління в очах твоїх, поклади руку твою під стегно моє і клянись, що ти зробиш мені милість і правду, не поховаєш мене в Єгипті,­

³⁰щоб мені лягти з батьками мої­ми; винесеш мене з Єгипту і похо­ваєш мене в їхній гробниці. Йосиф ска­зав: зроблю за словом твоїм.

³¹І ска­­зав: клянися мені. І клявся йому. І поклонився Ізраїль до узголів’я постелі.